АНОНСИ ЗУСТРІЧЕЙ ЗІ СПРАВЖНІМ

» НЕПЕРЕМОЖНІ-28 о Дня Гідності та Свободи
» Згадуємо добрим словом Захисників України
» НЕПЕРЕМОЖНІ у Новгород-Сіверському
» НЕПЕРЕМОЖНІ-26, Межигір’я
» ЗНАЙ НАШИХ: Українська докласична поезія
» "Мовою серця". Розмай вражень
» "Воля громади: Червона доріжка Гідності"
» УКРАЇНСЬКІ ПЕРЕДЗВОНИ-11. День Незалежності
» ПО ЖИВОМУ
» ТЕНДІТНА СИЛА в Музеї Шістдесятництва
» "Тендітна Сила" йде в люди
» НЕПЕРЕМОЖНІ. День Києва-2107
» "Тарас Шевченко єднає народи". ЕМОЦІЇ
» ПЕРЕМОЖЦІ ІІ Міжнародного проекту-конкурсу "Тарас Шевченко єднає народи" в номінації "ВІДЕОФОРМАТ"
» ПІДСУМКИ ІІ Міжнародного проекту-конкурсу Тарас Шевченко єднає народи. Номінації НАЖИВО та МІЙ ШЕВЧЕНКО
» Вийшла друком моя "ТЕНДІТНА СИЛА"
» Роздуми про українську поезію
» Положення про ІІ Міжнародний проект-конкурс "ТАРАС ШЕВЧЕНКО ЄДНАЄ НАРОДИ"
» Українські Передзвони-10
» Поезія як жінка
» Мрії Небесної Сотні. Відзнаки Героїв
» Звичайна, здавалося б, зустріч...
» ВІДКРИТИЙ ЛИСТ ДО ДРУЗІВ - близьких і далеких, майбутніх і колишніх
» Презентація альбому "СОНЯХИ" В’ячеслава Купрієнка
» УКРАЇНСЬКІ ПЕРЕДЗВОНИ - 9
» Мої Карпати
» НЕПЕРЕМОЖНІ у Центрі соціально-психологічної реабілітації дітей №1
» Час Візбора - 2016
» Презентація збірки авторів Донбасу та Криму "АТО...Мы, Судьбы..."
» УКРАЇНСЬКІ ПЕРЕДЗВОНИ - 8





© Тетяна Яровицина, 2011



 » Згадуємо добрим словом Захисників України
 

НОВИНИ * АВТОРСЬКИЙ САЙТ ТЕТЯНИ ЯРОВИЦИНОЇ * ПРОСПЕКТ ПІДНЕСЕННЯ

Зустрічі з молоддю у Бібліотеках Києва
ДО ДНЯ ЗАХИСНИКА УКРАЇНИ
12.10.2017

НОВИНИ * АВТОРСЬКИЙ САЙТ ТЕТЯНИ ЯРОВИЦИНОЇ * ПРОСПЕКТ ПІДНЕСЕННЯ


Часом, коли йдеться про майбутнє України, доводиться вдаватися до непопулярних рішень - брати відпустку і іти до дітей. Бо ж за майбутнє треба боротися. Ранком 12 жовтня я так і вчинила, оскільки зустрічей було заплановано аж дві:

1) У бібліотеці № 101 Шевченківського району  - зі студентами Київського професійно-педагогічного коледжу ім. А. Макаренка

2)  У бібліотеці сімейного читання імені Садріддіна Айні - з учнями 3-а класу 3НЗ № 199.

На щастя, нині освітяни вимагають від бібліотек проведення заходів з патріотичного виховання. І це радісно. Бо у лихі 90-сті ніхто нас особливо не вчив любити Україну. Унаслідок цього маємо те, що маємо...

Отже, ві дуже різні, досить короткі - тривалістю у шкільний урок, проте сповнені щирої вдячності до наших захисників зустрічі! Обидві аудиторії отримали в дарунок мою "Тендітну Силу". Може, колись стане їм у пригоді.

Тепер коротенько про головне.

Студенти І та ІІ курсу - це вже молодь, зіткана з юнацького максималізму та нігілізму. Але довіра утворилася одразу, пропри всі мої побоювання. Говорили про різне, зокрема, про роль волі людини в розбудові державі, про спрагу дошукатися правди і схильність до самообману, про небайдужість і її антипод. На активний діалог часу забракло, але 15-теро хлопців і одне дівча - майбутні професіонали паркетної справи - слухали уважно, їли очима, сумнівалися, переконувалися, беручи інформацію до роздумів, надихалися.

Дуже гарні обличчя. Розумні очі. З усього видно, що їх власники намагаються осягнути цей непростий світ з усіма його радощами і болями. Сподіваюся, я їх не розчарувала, бо на пропозицію обійнятися на прощання значна частина колективу відгукнулася. Не стала їх мучити проханням про спільне фото - обміну думками та емоціями нам було досить.

Потім завдяки гостинності  бібліотекарів юнь мала змогу відновити сили і підживитися смаколиками, і ми розбіглися хто куди. А їхні очі так і лишилися запитально стояти у мене перед душею.

Далі нетривалий галоп привів мене до Бібліотеки на вулиці Олени Теліги, що майже напроти Кирилівської церкви.

Тут, на противагу першій змістовній зустрічі, усе було натхненно, весело і жваво, адже я розуміла: травмувати малечу не можна. У декого тато на війні, у когось - дядько...

Невичерпний діалог тривав, оченята світилися, рученята тягнулися, віршики звучали.
 

Говорили про Україну, про тих, хто захищає і про тих, хто допомагає захищати - про волонтерів - захисників наших Захисників. Про те, що кожен може стати захисником України. Якщо, звісно, схоче.

Зачепили, граючись, і мовне питання. Більшість дітей щиро відповіла, що досі спілкується вдома російською. Тоді я спитала: "А скажіть-но діти, чому в українському місті Києві, столиці України люди спілкуються мовою іншої країни?" Одне досить активне хлопча прорекло: "Мабуть, це їх терористи підмовили!" Чуєте, панове дорослі?

Те, що наприкінці заходу діти гуртом побігли обійматися і не хотілося прощатися, дало надію, що мене почули і меншенькі. Буду щаслива, якщо діточки волітимуть побачитися ще.

 

Дякую педагогу Наталі Надзузі за незабутні миті спілкування з її дітьми. З усього видно, що душі в них вкладено море! Коробку цукерок, подаровану мені, я передала захисникам - з дарчим написом і подякою від 3-А.
 

А ще я дякую неймовірно талановитій художниці Оксані Грек, чиї роботи зігрівають бібліотеку, створюють в ній дійсно родинний затишок. Ми з дітками залюбки помилувалися прекрасними картинами та й розбіглися - хто на уроки, хто на роботу!

Тепер слово завідувачці бібліотеки пані Світлані Батюк:

"12 жовтня в Бібліотеці відбулася патріотична година «Слава і гордість українського народу», присвячена Дню захисника України». На свято завітала молода поетеса, помічник керівника міжнародного проекту-конкурсу "Тарас Шевченко єднає народи" Тетяна Яровицина. Відбувся теплий та зворушливий діалог між поетесою і учнями 3-а класу 3НЗ № 199 про нашу мову, рідну Україну. Пані Тетяна читала свої вірші, представила аудиторії пісню "Україна" у виконанні В’ячеслава Купрієнка на її слова, яка не раз звучала перед захисниками Украни на Донбасі. А діти, в свою чергу, декламували вірші про наших славних воїнів, ділилися своїми думками про сьогодення та розповідали про рідних та близьких, які зараз стоять на варті захисту нашої Батьківщини. Зустріч закінчилася на оптимістичній ноті та з вірою у світле майбутнє України. Слава Україні ! Героям слава!"

 

 Всего комментариев: 0