АНОНСИ ЗУСТРІЧЕЙ ЗІ СПРАВЖНІМ

» "Мовою серця". Розмай вражень
» "Воля громади: Червона доріжка Гідності"
» УКРАЇНСЬКІ ПЕРЕДЗВОНИ-11. День Незалежності
» ПО ЖИВОМУ
» ТЕНДІТНА СИЛА в Музеї Шістдесятництва
» "Тендітна Сила" йде в люди
» НЕПЕРЕМОЖНІ. День Києва-2107
» "Тарас Шевченко єднає народи". ЕМОЦІЇ
» ПЕРЕМОЖЦІ ІІ Міжнародного проекту-конкурсу "Тарас Шевченко єднає народи" в номінації "ВІДЕОФОРМАТ"
» ПІДСУМКИ ІІ Міжнародного проекту-конкурсу Тарас Шевченко єднає народи. Номінації НАЖИВО та МІЙ ШЕВЧЕНКО
» Вийшла друком моя "ТЕНДІТНА СИЛА"
» Роздуми про українську поезію
» Положення про ІІ Міжнародний проект-конкурс "ТАРАС ШЕВЧЕНКО ЄДНАЄ НАРОДИ"
» Українські Передзвони-10
» Поезія як жінка
» Мрії Небесної Сотні. Відзнаки Героїв
» Звичайна, здавалося б, зустріч...
» ВІДКРИТИЙ ЛИСТ ДО ДРУЗІВ - близьких і далеких, майбутніх і колишніх
» Презентація альбому "СОНЯХИ" В’ячеслава Купрієнка
» УКРАЇНСЬКІ ПЕРЕДЗВОНИ - 9
» Мої Карпати
» НЕПЕРЕМОЖНІ у Центрі соціально-психологічної реабілітації дітей №1
» Час Візбора - 2016
» Презентація збірки авторів Донбасу та Криму "АТО...Мы, Судьбы..."
» УКРАЇНСЬКІ ПЕРЕДЗВОНИ - 8
» НЕПЕРЕМОЖНІ. День Києва 2016
» Урочисте закриття МІЖНАРОДНОГО ПРОЕКТУ-КОНКУРСУ
» ТАРАС ШЕВЧЕНКО ЄДНАЄ НАРОДИ. Підсумки Міжнародного проекту-конкурсу
» Село Майбутнього
» 36,6 - Творчий вечір здорового самопочуття





© Тетяна Яровицина, 2011



 » УКРАЇНСЬКІ ПЕРЕДЗВОНИ - 6
 

НОВИНИ * АВТОРСЬКИЙ САЙТ ТЕТЯНИ ЯРОВИЦИНОЇ * ПРОСПЕКТ ПІДНЕСЕННЯ

Народний мистецько-історичний фестиваль
"УКРАЇНСЬКІ ПЕРЕДЗВОНИ-6",
у Центральній бібліотеці ім. Т.Г. Шевченка для дітей


НОВИНИ * АВТОРСЬКИЙ САЙТ ТЕТЯНИ ЯРОВИЦИНОЇ * ПРОСПЕКТ ПІДНЕСЕННЯ

 

 

Дякую за співавторство у звіті співорганізатору фестивалю Тетяні Белімовій.

Фестиваль для людей з корінням "УКРАЇНСЬКІ ПЕРЕДЗВОНИ" стартував у Києві 22 серпня. Вже ушосте. Цього разу сцену для виступів нам люб’язно надала Центральна бібліотека м. Києва імені Т.Г. Шевченка для дітей у центрі міста. Завдяки зручному розташуванню (проспект Перемоги – недалечко від метро «Політехнічний інститут») усі бажаючі змогли потрапити на цей цікавий захід. Цього разу основну роботу з організації програми й формування учасників взяла на себе Тетяна Яровицина, співорганізатор фестивалю.

За півгодини до початку «Передзвонів» зала вже була майже заповнена. Приїхали учасники з інших міст – Макарова, Березані, Борисполя Київської області. За концепцією фестивалю "Передзвони" мають охоплювати різні куточки України.

Прибув народний хоровий колектив «Гомін», який мав виступати першим. Майже перед початком заходу один із найстаріших учасників хору «Гомін» обходить усіх присутніх і вручає їм жовто-блакитні стрічечки:

- Із завтрашнім святом прапору!

І це виглядає дуже зворушливо і навіть по-родинному. Загалом, забігаючи наперед, хочеться сказати, що протягом фестивалю буде багато таких моментів, від яких сльози навертатимуться на очі. «Передзвони» вже традиційно є катарсисом для більшості з нас, а не просто виступами друзів. Відразу, не змовляючись, зав’язуємо отримані стрічечки на зап’ястки, пов’язавши їх акуратними бантиками.

Вже за усталеним порядком «Передзвони» відкриває засновник фестивалю, народний декламатор Олександр Ліщенко. Цього разу Олександр Володимирович подарував присутнім уривок із поеми Шевченка «Гайдамаки». Публіка належним чином оцінила його декламування.
 


Виступ хору «Гомін» вражав ентузіазмом виконавців.
 

Партитурні партії всім добре відомим «Червоної калини», «Не пора» та інших стрілецьких пісень зазвучали з особливою теплотою і виразністю.
 


Тетяна Яровицина зробила невеличку присвяту цьому колективу, який славний тим, що залишається у залі опісля власних виступів, попри вельми поважний вік його учасників.

 

Бажання дочекатися кінця заходу властиве також і Шевченківській родині, яка щодня, вже майже 400 днів на Майдані Незалежності ввечері читає Шевченка!

Вікторія Крижановська з Березані вперше завітала на фестиваль і відразу завоювала симпатії глядачів декламуванням власних віршів і виконанням власної пісні.

 


Юна Катя Нікітченко з м. Бориспіль (а родом вона з Кіровоградщини) приємно вразила чистотою і щирістю. З нею ми познайомилися вперше. І не розчарувалися!
 


Виконавець авторської пісні з міста Сніжного Юрій Євсєєв, котрий зі зрозумілих причин живе останній рік не вдома, виконав декілька пісень. Особливо всім припала сатирична пісня «Як добре бути дурнем!».
 

 

Макарівці, як завжди, вразили аудиторії оптимізмом, професійним декламуванням власних творів і виконанням пісень. Ігор Годенков, директор Центру творчості дітей та юнацтва ім. Данила Туптала (смт. Макарів), член Конгресу літераторів України,  приїхав не з порожніми руками, а з цілою стопкою власних книжок і колективних збірників ЛітСтудії «Сузір’я».

https://www.youtube.com/watch?v=KErmrEz8r2k

Виконавець, очільник Клубу авторської пісні "АВТОПІЛОТ" при Макарівському центрі творчості дітей та юнацтва Володимир Хоменко, як завжди, був ліричним і вдумливим. Його відома пісня про п'яту колону - це незабутнє явище у авторській пісні.
 


Потужний голос Оксани Піковської зачарував слухачів. Неповторна жіночість справила враження на всіх без винятку.
 


Команда з Макарова виступила так потужно і дружно, що мені закортіло взяти у них декілька уроків єдності. Звісно, я можу помилятися, але мешканцям великих міст цього вміння бракує... Мабуть, занадто великою є щільність талантів на одиницю площини...

Ігор Якубовський просто таки збив із ніг шквалом гумору й оптимізму. Його мажорний настрій передався слухачам. Пісні справді були легкими й іронічними, такими, що змушували сміятися кожного. Не знаю інших людей, крім Ігора Якубовського та Сергія Мороза, які так вдало можуть оживляти Тризубого Стаса, автора цих безсмертних пісень.
 


Надія Чорноморець, член ЛІТО "КиевПОЭТажный" підготувала спеціальний сюрприз для учасників фестивалю та глядачів – поетичну презентацію-подорож Україною. Мандрували разом із пані Надією від Карпат аж до Полісся, побували на півдні й сході нашої Батьківщини. Окрім того пані Надія продемонструвала філігранне володіння сонетною формою у різних її варіантах.
 


Настав час говорити про болюче. Було оголошено хвилину мовчання за загиблими на сході України. Поезія матері військового лікаря Віри Свистун, також "ПОЕТажниці", цілком земна, реальна, промовляла від щирого серця.
 


Несподіваними учасниками стали поети-майданівці Михайло Мотузний з Луганщини,
 


Анатолій Саєнко з Кіровоградщини,
 


Володимир Астахов з Києва.
 


Старійшиною "Передзвонів-6" виявився колоритний персонаж, актор Героїчного театру Галини Яблонської "ПАМ'ЯТЬ" Михайло Орлюк, який нищить нинішніх і майбутніх ворогів словом. Пан Орлюк сповідує досить радикальні погляди щодо російської мови. І ми навіть деколи з ним чубимося до знемоги. Але, ніде правди діти, такі люди необхідні сучасному українському суспільству, як ковток кисню. Однак, практикою доведено, що не всі з нас звикли до чистого повітря, то й не вміють його цінувати... Найбільше його цінують у Карпатах, найменше - у промислових регіонах. Там взагалі люди не мають часу, аби зупинитися, підняти голову і вдихнути на повні груди...
 


Справжнім відкриттям "Передзвонів" став колишній активний читач Бібліотеки Іван Ремезовський, також актор вищеозначеного театру.
 

Вкотре всіх просто приголомшила своїм талантом юна Юлія Вітранюк. Юля стала настільки рідною і незамінною останнім часом, що жоден наш творчий захід просто немислимий без її срібного голосу і вроди. Театр "ПАМ'ЯТЬ" також уже не розуміє, як жив раніше без цієї перлинки.

Тепер трохи про традиційних учасників фестивалю.

Наталка Святокум з Новомиргорода була цього разу дуже різною: від ліричної й ніжної у зверненні до доньки – аж до гнівного викриття соціальних виразок, у якому вчувався справжній народний гнів.

 

https://youtu.be/yyzdu11-tFQ

Юне поетичне обдарування Влад Лоза з м. Вишгород вже не вперше виступає на «Передзвонах».  Постійні учасники фестивалю і його організатори слідкують за успіхами молодого автора, вражаються його злетам.
 

https://youtu.be/aGZGbhA2LbQ

Олександр Кучеренко з м. Южноукраїнськ вражав, як завжди, декламацією і несподіваними метафоричними образами. Славнозвісна поезія «Країна маршруток» викликала бурхливу реакцію у слухачів. А Наталка Святокум сказала, що читала цю поезію на «Пробі Пера» й оцінила належним чином, проте коли почула вживу – в авторському виконанні – сприйняла твір по-новому.
 

..

https://youtu.be/-WJQ8_Gtt6o

Аня Коназюк (вона, як і Саша, родом з Миколаївщини), вкотре вразила гостей фестивалю у саме серце. Її поезія має власну неповторно жіночну інтонацію, відкриває світові щемну поезію простих речей.

https://youtu.be/8TT720A6rNU

Олег Максименко вкотре довів, що патріотична позицію можна доносити до слухачів будь-якою мовою, якщо дійсно любиш Вітчизну. І перший тому доказ - незмінно надійне плече під час відедокументування виступів учасників "Передзвонів".
 

https://youtu.be/aqjqTV6jS18

Наталі Ростова-Паладій з Маріуполя, яка теж уже не вперше є гостею фестивалю, була по-жіночому, по-материнському переконливою
 

В'ячеслав Купрієнко (він у нас родом з Луганщини), також вірний помічник і член оргкомітету фестивалю, наприкінці заходу поділився з нами своїм баченням сьогодення і заспівав пісню "Олеженька", яка присвячена загиблому воїну-прикордоннику Олегові Сороченку, що в числі чотирьох прикордонників загинув 25 серпня під час бою на заставі "Красна Талівка". Вічна пам'ять героям!

https://youtu.be/Xvx_kzt9vrM

Отже, як можна зрозуміти з усього, ми багато розмовляли, думали, і навіть сперечалися. Але ж у суперечці часом знаходиться те, що шукали...

А наприкінці фестивалю ми все ж таки згадали, де ми перебуваємо, і завершили наші сходини на вельми оптимістичній ноті. Відкрию велику таємницю. Ми з командою взялися перекласти українською чудову дитячу книжку В'ячеслава Миколайовича "РАССКАЗИКИ О МЫШОНКЕ". Процес досить важкий і дуууже цікавий, адже книжка написана живою, дотепною мовою.  На жаль, ми не є професіними перекладачами. До того ж, не всім з нас пощастило бути приролним носієм мови. Цей досвід для багатьох є першим. Тому, перекладаючи, навчаємося, радимося, домагаємося природної чистоти звучання, ловимо бліх... Іноді губимося. Але переконана: зрештою українська версія вийде аж ніяк не гіршою за оригінал. Найскладнішим завданням виявилося "перекласти" самого Мышонка. Зачувши, що головний герой внаслідок перекладу може геть втратити чоловічу стать, Автор дав категоричний наказ дібрати нормальне чоловіче дзвінке ім'я для героя. Було оголошено конкурс. Знайшлася безліч варіантів, крім того одного, за який хочеться ухопитися. Так що поки маємо Мишка /або мИшка/, оскількі звучання цього імені подобається більшості людей, хоча воно трохи скидається на ведмедика (але ж хлопчаків все одно називають Мішами, хоча спірний момент також присутній :)) ). Є бажання допомогти? Підкидайте варіанти.)))

Отже, оргкомітет фестивалю несподівано для себе вкинувся у дитинство....
 

 


Ну от, здається, можна відпочивати...

Дякуємо кожному з Вас за присутність, очі, оплески, слово, пісню, фото, відео...

А ГОЛОВНЕ - ЩИРА ДЯКА КЕРІВНИЦТВУ І ПРАЦІВНИКАМ ДИТЯЧОЇ БІБЛІОТЕКИ,

яка прихистила наш поки що безпритульний фестиваль

і зробила можливою цю невимовно теплу атмосферу.

З часу заснування фестивалю ця зустріч була найкомфортнішою.

Організатори і гості могли присісти... згори ніщо не капало...

Навіть мали можливість почастувати гостей чаєм і смаколиками,

зарядити акумулятори і переписати відео.

Навіть гомінкий проспект не дуже заважав нашому святу!!!

Все ж таки, хто би що не казав,

бібліотеки і нині сумлінно і успішно виконують свою соціальну функцію.

СЛАВА УКРАЇНІ!!!!

Так, ще одне. На фестивалі зібрано невеличку суму, яку спрямовано на допомогу
важкопораненому бійцю
СЕРГІЮ ТИТАРЕНКУ. Дякую всім небайдужим!!!

http://fakty.ua/201466-voennyj-letchik-sergej-titarenko-vo-mne-sejchas-12-shurupov-i-sem-specialnyh-peremychek

Хто ще має можливість і добру волю допомогти, не зволікайте!

Знаю хлопця і його родину особисто.

Номер карти «ПриватБанк» Сергія Титаренка:

4731 2171  04947732

 

 Всего комментариев: 0