АНОНСИ ЗУСТРІЧЕЙ ЗІ СПРАВЖНІМ

» ТЕНДІТНА СИЛА і не тільки у Бібліотеці імені Садріддіна Айні
» УКРАЇНСЬКІ ПЕРЕДЗВОНИ-13. Вшанування Шевченка
» НЕПЕРЕМОЖНІ у Бібліотеці імені Лесі Українки
» УКРАЇНСЬКІ ПЕРЕДЗВОНИ-12. День Соборності
» НЕПЕРЕМОЖНІ-28 о Дня Гідності та Свободи
» Згадуємо добрим словом Захисників України
» НЕПЕРЕМОЖНІ у Новгород-Сіверському
» НЕПЕРЕМОЖНІ-26, Межигір’я
» ЗНАЙ НАШИХ: Українська докласична поезія
» "Мовою серця". Розмай вражень
» "Воля громади: Червона доріжка Гідності"
» УКРАЇНСЬКІ ПЕРЕДЗВОНИ-11. День Незалежності
» ПО ЖИВОМУ
» ТЕНДІТНА СИЛА в Музеї Шістдесятництва
» "Тендітна Сила" йде в люди
» НЕПЕРЕМОЖНІ. День Києва-2107
» "Тарас Шевченко єднає народи". ЕМОЦІЇ
» ПЕРЕМОЖЦІ ІІ Міжнародного проекту-конкурсу "Тарас Шевченко єднає народи" в номінації "ВІДЕОФОРМАТ"
» ПІДСУМКИ ІІ Міжнародного проекту-конкурсу Тарас Шевченко єднає народи. Номінації НАЖИВО та МІЙ ШЕВЧЕНКО
» Вийшла друком моя "ТЕНДІТНА СИЛА"
» Роздуми про українську поезію
» Положення про ІІ Міжнародний проект-конкурс "ТАРАС ШЕВЧЕНКО ЄДНАЄ НАРОДИ"
» Українські Передзвони-10
» Мрії Небесної Сотні. Відзнаки Героїв
» ВІДКРИТИЙ ЛИСТ ДО ДРУЗІВ - близьких і далеких, майбутніх і колишніх
» Презентація альбому "СОНЯХИ" В’ячеслава Купрієнка
» УКРАЇНСЬКІ ПЕРЕДЗВОНИ - 9
» Мої Карпати
» НЕПЕРЕМОЖНІ у Центрі соціально-психологічної реабілітації дітей №1
» Час Візбора - 2016





© Тетяна Яровицина, 2011



 » Українські передзвони-2. День Києва
 

АВТОРСЬКИЙ САЙТ ТЕТЯНИ ЯРОВИЦИНОЇ * ПРОСПЕКТ ПІДНЕСЕННЯ * НОВИНИ

Якщо Вам хтось розкаже, що купка диваків у день Києва під час зливи проводила на печерських схилах заявлений захід Народного мистецько-історичного
фестивалю
"УКРАЇНСЬКІ ПЕРЕДЗВОНИ", вірте!

АВТОРСЬКИЙ САЙТ ТЕТЯНИ ЯРОВИЦИНОЇ * ПРОСПЕКТ ПІДНЕСЕННЯ * НОВИНИ


Радіоанонс напередодні був чудовий:

"18:00 Фестиваль «Українські передзвони» знову запрошує киян (radio.kiev.fm)

Він проходитиме цієї суботи на паркових схилах поблизу Музею Голодомору. Відвідувачів традиційно розважатимуть народні артисти та аматори. Детальніше про фестиваль розповів «Радіо Київ» співорганізатор дійства Олександр Ліщенко: «Фестиваль відкривається з декламації віршів Тараса Шевченка. Далі виступатимуть бандуристи, звучатиме авторська народна пісня, цікаві виступи істориків-краєзнавців. Хор «Гомін» (місто Київ) стане окрасою цієї мистецької події. Козацька сотня Майдану виступить з українськими і козацькими піснями. Також просимо глядачів взяти з собою килимки, щоб сидіти на траві» 

Спливала 10-та година, та ніхто до останньої її миті не знав, чи відбудеться все. Окрім великих очікувань, знівечених прогнозами погоди, сильного дощу у напівпорожньому місті, відповідальності перед учасниками та великого життєвого запалу в нас не було нічого. То ж пусті схили і відсутність публіки нас не лякали.

Пан електрик, який давав нам напругу у свій неробочий день, дивився на нас досить скептично. Але роботу робив. Меморіал врятував нас від зливи і розчарувань, видавши тент, стіл і клейонки, і ми розпочали. Для кого? Найперше – для себе. Всі ми потребуємо очищення. А енергетика того місця справді надзвичайна!



Спочатку виступали козаки з 4 сотні Майдану, які, як виявилось, зовсім не бояться дощу, ба навіть назвали погоду гарною! Звісно, після всього пережитого… Але апаратуру треба було берегти, то ж співати вони вимушені були під наметом. Їм не вперше.

Оскільки фото- відеоресурс у нас обмежений, то оргкомітетом було прийняте рішення знімати по одній-дві композиції від кожного виступаючого, аби хоч як передати дух 7-годинного фестивалю. Звісно, із допомогою відеозасобів на 100% атмосфери передати неможливо, адже навіть найзатятіші телевізійники свідчать, що найгеніальніша телезйомка владна передати лише 70%. Що казати про аматорську зйомку! Та все ж спробуємо...

 



 

З козаками виступала виконавиця Олеся Чайка.


 


 

Після того відбулося офіційне відкриття другого дня фестивалю. Слово взяла співробітниця музею п. Наталя Ткачук. Завжди дивувалася, як у такому важкому місці працюють такі світлі люди!
 


 

Потім на імпровізовану сцену вийшов натхненник фестивалю, своєрідна „творча центрифуга” – п. Олександр Ліщенко. Розповів про мету фестивалю та розпочав читати „Сон” Тараса Шевченка.
 

 

Як бачите, розпочинав промову він під парасолею, а коли закінчив, дощ пішов геть. От вам і сила Шевченкового слова у майстерному виконанні! То ж свій виступ я починала вже під небом, яке не плакало. Оскільки основна тематика сьогоднішнього дня була присвячена Шевченкові (22 травня – роковини перепоховання Великого Кобзаря) та Києву (тут пояснень не треба), то я й прочитала свою присвяту п.Олександру "Він читає Шевченка..."
  


Також я озвучила декілька своїх присвят українській землі та рідному місту Києву. Українською та російською.
 


Пишаюся тим, що цей мій вірш став своєрідним поетичним тлом для унікального фотоальбому "КИЇВ" нашого друга з Волині Костянтина Семицького! Подейкують, що в нашій країні є якась там мовна проблема...
 


Потім мав слово відомий київський поет, лауреат літературних премій ім. М. Ушакова та С. Грибоєдова, перекладач (в тому числі творів Шевченка „Заповіт” та „Мені однаково” на російську мову) Василь Дробот. Чудові вірші про життя, про Київ, болючі роздуми про поточну ситуацію в країні зайвого разу підтвердили, що не треба розмовляти лише українською, аби бути патріотом. Щира йому подяка, що у такому поважному віці не боїться намокнути!


 

 

КИЕВ – 2014

Ползёт страна по кромке мира,
Над самой пропастью ползёт.
Не ждёт тропа, не греет лира,
И справедливость не везёт.

Кто прав, а кто во всём виновен?
Кому – поклон, взыскать с кого?
Ползёт страна по краю, вровень
С обрывом мира своего.

В огне пожаров тают выси,
И в окна льётся чадный свет…
И от меня сейчас зависит,
Она воспрянет или нет.

© Василий Дробот

 

Виступ п.Василя доповнювала і прикрашала Євгенія Зенюк – його добрий друг і співавтор.


 


 


 

Потім нас щиро порадував хоровий колектив „Зоряни”, який аж ніяк не злякався дощу та приїхав аж з Переяслав-Хмельницького! Ці чудові щирі люди просто зачарували нас народними піснями!  Під час їхнього виконання мені, як поетові, думалося: блаженні ті автори, чиї пісні йдуть в народ!


 

 

 

Трохи незручно було перед ними за „голі” схили, але що ж робити. Кияни не такі відважні, як ці жінки з Київщини! 

Брешу. Є у нас і справжні сподвижники! Ранком я розіслала всім учасникам смски, мовляв, не знаю, як усе буде і чи буде взагалі, так що відсутність ми зрозуміємо. На що моя добра подруга і прекрасна виконавиця авторської пісні Тетяна Доміловська майже образилася. Метал в голосі і фраза „То я їду чи як?” дала мені зрозуміти, що є надія назбирати ентузіастів. Ось ми, смугасті від дощу, проте щасливі!

 

Тетяна сьогодні мене вразила. Вкотре. Вона співала українською!!! І я полюбила її ще більше! Коли Тетянка співала, було сонячно. Звучали пісні „Посади калину”, „Чарівна скрипка”, „Чорнобривці” та „Пригвождена”.


 

 

 

Що може бути кращим за срібний голос української дівчини? Навіть керівник хору це відзначив і вибив з мене обіцянку відео Тетяниного виступу.

Потім я погано пам’ятаю черговість, але з нами у цей день були:

  • Виконавиця пісень та майстриня гри на давньоукраїнському інструменті „торбані” юна Марія Віксніна. Інструмент зробив власноруч її батько Вадим – спадковий майстер з виготовлення музичних інструментів

 


 

  • яскравий і запальний музичний гурт „Козацька ліра”

 

 

  • завзята співачка Божена 

 

 

  • осяйна Рімма, учасниця "Х-фактору", з Корсунь-Шевченківського

 

  •  щирий і харизматичний В’ячеслав Купрієнко зі своїми неповторними піснями про випускний бал та улюблене місто Київ!

 

 

  • проникливий Микола Петренко

 


 

  • піднесений  Михайло Грім

 


 

А також київські поети:


 

 

 

 

 

 

 


 

Не забули ми й про наших друзів, які з певних обставин не могли бути присутніми на заході. Але звучали їхні вірші і відчувався їхній біль за країну. Навіть у віршах тих, кого вже немає серед нас. З великим хвилюванням я читала вірші київської поетеси, журналіста Ірини Бохно, яка зовсім трохи не дожила до цих страшних часів, але передчувала і віщувала їх. Світла їй пам’ять. Людина жива доти, доки її пам’ятають.

 

 

Також зі щирим захопленням я читала вірші поетів з Донбащини Ігоря Рубцова, Оксани Стоміної, Олександра Морозова.

Нашим донеччанам дуже важко зараз, то ж ми вирішили їх таким чином підтримати! І коли мої друзі, які щойно прийшли, попросили дати перечитати „мої” чудові вірші, я із гордістю і насолодою відказала: „А це не мої вірші. Це вірші моїх друзів!!!”

І знову, і знову лунало незабутнє Шевченкове Слово...

Справжньою подією наприкінці заходу для нас став візит  заслуженого працівника культури України, голови Всеукраїнської громадської організації "Поступ жінок-мироносиць", авторки десятка поетичних збірок, текстів близько 200 пісень, та унікальних плетених вінків – п. Зої Ружин !!!

Її творчість та громадська діяльність відзначена багатьма державними відзнаками та відзнаками громадських організацій в Україні та в світі. Коли нас не цураються – більше того надихають! – такі митці, це додає впевненості в своїх силах! Щира їй наша за це подяка. Дуже шкода, що у нас наприкінці заходу вичерпався відеоресурс.

Віддячити нашим дорогим гостям ми не мали чим. Спонсорів у нас  немає, і ми, як справжні ентузіасти, „в мінусі” (але лишень у матеріальному плані!). А тому віддячували просто: дарували патріотичні листівки від "Фотофабрики" (частина коштів від реалізації яких йде на допомогу дітям з обмеженими можливостями - в міру сил підтримуємо цю ініціативу видавців і Вас закликаємо!),
 


а також творчими надбаннями – власними книжками та колективними збірочками наших молодих однодумців, серед яких були подарункове видання „Контрасти” (Київ, авт. Тетяна Яровицина), „За межею означень” (Івано-Франківськ, уп. Юрій Височанський), „Сопілка часу” (Полтава, уп. Валерій Гребенюк).
 


Враховуючи умови, у яхих працювали "ПЕРЕДЗВОНИ", День Києва у його учасників видався трохи екстремальним. Не обійшлося без конфліктів із виступаючими.

То ж, дорогі мої люди! Щиро Вас прошу. Захід наш є культурологічним, об’єднувальним, ставить собі на меті підтримку молодих талантів. А тому, всупереч тому, що на нім лунають різні думки, різними мовами, він аж ніяк не має бути агресивним! Бо кожна агресія має зворотню, в рази підсилену, дію. Одна справа  сказати правдиві речі, даючи людям поживу для міркувань, інша  провокувати на непередбачувані дії. Хто як, а ми вже натерпілися. Із нами пліч-о-пліч – діти, молодь. І ми  мусимо подавати їм гідний приклад. 

Творчі люди є нервом епохи. І простим людям, і політикам варто дослухатися до їхнього голосу! Вони можуть мати різні думки, різні політичні погляди, але всіх їх об’єднує любов до рідного краю. Якби ми могли вміти слухати їх від початку, серед нас було б більше взаєморозуміння і любові.


З повагою та побажаннями миру, добра і щастя,

Модератор заходу Тетяна Яровицина


********************************************

P.S. Щиро вдячна всім, хто підтримав нас і наповнив собою програму фестивалю. Щиро вдячна людям, які попри погоду слухали нас! І маю надію, що ті, хто не зміг долучитися до нас цього разу, будуть з нами наступного! Щира подяка Меморіалу пам'яті жертв голодоморів, "Радіо Київ" звукооператору Ігорю Бойку, фотографу Олегу Максименку та нашому доброму другові - п. Олександрові, який у нас за янгола-охоронця! В потрібну мить він з'являється із парасолею і закриває від дощу, або із їжею: "Поїж, ти голодна..." У вільний від турбот час слухає дуже уважно, аналізує, дає слушні поради.


*   *   *

Не задля слави котиться Славута
і напуває землю пресвяту,
коли вона, приймаючи спокуту,
в стражданнях терпить – мовчачки! – біду...
Не задля благ "горять" ентузіасти –
заради світла, точно знаю! Бо,
коли всі інші звикли красти й клясти,
вони – дарують Віру і Любов.
І не питають з когось там опісля,
із оглядом на статки або чин…
Не для подяки з серця рветься пісня,
зі світом одним цілим стаючи!
Не задля фарсу в погляді поета
зорять душІ солоні береги…
Не за зарплату крутиться планета.
Дай Боже й нам терпіння і снаги!

© Тетяна Яровицина



********************************************

ПРИЄДНУЙТЕСЬ!
РАЗОМ МИ ЗМОЖЕМО БІЛЬШЕ!

http://www.facebook.com/groups/ukrperedzvony/
http://vk.com/ukrperedzvony
ВІДВЕРНІМО ДУХОВНИЙ ГОЛОДОМОР!
НАСТУПНИЙ ЗАХІД ПЛАНУЄМО НА
.....

********************************************

 

УКРАЇНСЬКІ ПЕРЕДЗВОНИ. Відкриття фестивалю:

http://yarovitsyna.ucoz.ru/publ/ukrajinski_peredzvoni/1-1-0-41


Ганна Коназюк    (04.06.2014 20:24)
Світлі люди роблять велику справу!!! З побажаннями творчого натхнення і удачі!))
Ответ:
Дякую, світле сонечко! Хто, як не ми?))

 Всего комментариев: 1