АНОНСИ ЗУСТРІЧЕЙ ЗІ СПРАВЖНІМ

» УКРАЇНСЬКІ ПЕРЕДЗВОНИ-13. Вшанування Шевченка
» НЕПЕРЕМОЖНІ у Бібліотеці імені Лесі Українки
» УКРАЇНСЬКІ ПЕРЕДЗВОНИ-12. День Соборності
» НЕПЕРЕМОЖНІ-28 о Дня Гідності та Свободи
» Згадуємо добрим словом Захисників України
» НЕПЕРЕМОЖНІ у Новгород-Сіверському
» НЕПЕРЕМОЖНІ-26, Межигір’я
» ЗНАЙ НАШИХ: Українська докласична поезія
» "Мовою серця". Розмай вражень
» "Воля громади: Червона доріжка Гідності"
» УКРАЇНСЬКІ ПЕРЕДЗВОНИ-11. День Незалежності
» ПО ЖИВОМУ
» ТЕНДІТНА СИЛА в Музеї Шістдесятництва
» "Тендітна Сила" йде в люди
» НЕПЕРЕМОЖНІ. День Києва-2107
» "Тарас Шевченко єднає народи". ЕМОЦІЇ
» ПЕРЕМОЖЦІ ІІ Міжнародного проекту-конкурсу "Тарас Шевченко єднає народи" в номінації "ВІДЕОФОРМАТ"
» ПІДСУМКИ ІІ Міжнародного проекту-конкурсу Тарас Шевченко єднає народи. Номінації НАЖИВО та МІЙ ШЕВЧЕНКО
» Вийшла друком моя "ТЕНДІТНА СИЛА"
» Роздуми про українську поезію
» Положення про ІІ Міжнародний проект-конкурс "ТАРАС ШЕВЧЕНКО ЄДНАЄ НАРОДИ"
» Українські Передзвони-10
» Мрії Небесної Сотні. Відзнаки Героїв
» ВІДКРИТИЙ ЛИСТ ДО ДРУЗІВ - близьких і далеких, майбутніх і колишніх
» Презентація альбому "СОНЯХИ" В’ячеслава Купрієнка
» УКРАЇНСЬКІ ПЕРЕДЗВОНИ - 9
» Мої Карпати
» НЕПЕРЕМОЖНІ у Центрі соціально-психологічної реабілітації дітей №1
» Час Візбора - 2016
» Презентація збірки авторів Донбасу та Криму "АТО...Мы, Судьбы..."





© Тетяна Яровицина, 2011



 » УКРАЇНСЬКІ ПЕРЕДЗВОНИ-13. Вшанування Шевченка
 

НОВИНИ * АВТОРСЬКИЙ САЙТ ТЕТЯНИ ЯРОВИЦИНОЇ * ПРОСПЕКТ ПІДНЕСЕННЯ

13 й фестиваль
«УКРАЇНСЬКІ ПЕРЕДЗВОНИ»,
присвячений 204-й річниці з Дня народження Тараса Шевченка
Будинок письменників НСПУ, 09.03.2018

НОВИНИ * АВТОРСЬКИЙ САЙТ ТЕТЯНИ ЯРОВИЦИНОЇ * ПРОСПЕКТ ПІДНЕСЕННЯ

 

13-ті Українські Передзвони, присвячені 204-й річниці з Дня народження Тараса Шевченка, були традиційно урочистими, хоча не дуже велелюдними через масу паралельних заходів у місті та в Україні.

Невеличким колом зібралися в традиційно в Будинку письменників НСПУ і провели час разом спілкуючись про багатогранність Тараса Шевченка і про спадок, який він лишив нам, його нащадкам. Чи розкодуємо ми його, а відтак чи зможемо ним скористатися. Адже в його Кобзарі закодовано кодекс духу і честі українського народу.

Розпочав Передзвони Автор ідеї та очільник фестивалю Олександр Ліщенко читанням поеми «І мертвим, і живим, і не народженним…»


 

Співорганізатор фестивалю, письменниця та літературознавець Тетяна Белімова представила до уваги глядачів книгу літературознавця Олександра Бороня "Спадщина Кобзаря дармограя", яка розкриває нам світ дев’яти російськомовних повістей Шевченка.

Другою вельми цікавою постаттю виявився гість з Полтавщини – наказний гетьман полтавських козаків Ростислав Шевченко.

Він розповів нам про етимологію багатьох українських слів, та про деякі власні відкриття щодо таїн українського словотворення. Фестиваль отримав у дарунок захалявні книжечки «Нотатки лірника» та «Речі бранні» авторства пана Ростислава. Дивилася, слухала і думала про те, як все ж таки відчутно, коли людина чимсь горить, яка вона допитлива (і цікава) у будь-якому віці!


Урочо, що цього дня до нас завітала Людмила Красицька, нащадок Тараса Шевченка, голова Фонду Шевченка.


Також відбулася зустріч з Катериною Веремій - мамою журналіста В’ячеслава Веремія, який загинув за Україну під час Революції Гідності. Мама Героя презентувала книгу "В’ячеслав Веремій - журналіст Небесної Сотні: книга спогадів від рідних, друзів і колег"

Київський поет  родом зі Львівщини, за спиною якого багато пережитого з часів Революції Гідності – Ігор Мисяк.


 

Якщо говорити про харизму та державницьке мислення, то наступним варто згадати  учасника – полковника 92-ї бригади Петра Нєдзєльського, який окрім власного бойового досвіду ділився зі слухачами своєю творчістю – дотепними байками, що не раз розраджували бійців на передовій у скрутні хвилини.


Емоційного та духовного колориту нашій зустрічі додав виступ хору «Ветеран» під орудою Павла Бабійчука.


 

Приємно було бачити молодь –

ще зовсім юних переможців секції української філології МАН України, талановитих майбутніх поетів
Андрія Крамаренка

та Дмитра Кам’яного


 

Неперевершено читала Шевченкову "Розриту могилу" Олександра Холодова.

Свою творчість представили молоді поетеси Єлизавета Радванська

Софія Ерік,
 


Світлана Ткаченко

Ганна Коназюк


 

Антоніна Спірідончева


 

Виконавиця авторської пісні Ольга Джуваго


Зріле покоління представляли

поетеса та педагог Валентина Швежикайте


 

Поети з Майдану Тетяна Домашенко, Наталя Музира, Микола Годунок

та знаний бандурист Тарас Силенко

Впродовж майже усього цього часу з Вами була я, Тетяна Яровицина.

Попри не досить щільний графік виступів однаково не встиглося зробити багато чого із запланованого, як то представити буклет "СВІТ ПРО ШЕВЧЕНКА" ("САММІТ-КНИГА", 2017) з висловами знаних діячів світу про нашого генія, до створення якого я мала честь бути причетною. Всі ці вислови зібрані дбайливии руками Галини Яблонської.

Наведу деякі з висловів.

«…Шевченко врятував свій народ від загибелі і заклав міцну основу для його славного культурного розвитку. Значення Шевченка не скороминуще, воно постійне, тому що він поет не тільки пригнобленого українського народу, а й усього багатостраждального людства.»
Юлія Вірґінія (1878 - 1942), німецька поетеса, перекладачка (зокрема, Шевченка), скульпторка

«Тарас Шевченко виходить за межі однієї країни. Він поет всього людства. Його заклик до братерства й любові, до правди й справедливості, а над усе – до волі, має всесвітнє значення.»
Полін Бентлі, англійська журналістка, авторка розвідки «Тарас Шевченко – український поет свободи»

«Тарас Шевченко своїм «Кобзарем» одним із перших гарантував вічність своєму народові, своїй мові, своїй культурі. Він зробив незаперечною й підняв на найвищий щабель ту дорогоцінну духовну спадщину, що протягом віків створювали всі його попередники.»
Рауль Чілачава,  український дипломат, поет, літературознавець грузинського походження. Один з найбільш відомих перекладачів Шевченка

Українців приспали, змусили забути уроки історії. Поразка у війні з московською аґресією на сході ще не означає зникнення українського народу за умови, що він збереже мову й культуру. Поразка ж у цивілізаційній війні з Москвою, втрата мови й культури означає неуникну смерть українства. Власне, до цієї поразки й провадить політика мовної шизофренії (утвердження мови певної національної меншини в статусі панівної - Укл.). Чи не від цього пророче застерігав українців Тарас Шевченко: «Та не однаково мені,//Як Україну злії люде // Присплять, лукаві, і в огні // Її, окраденую, збудять... // Ох, не однаково мені».

Юрій Шевчук (1961 р.н.), український мовознавець, журналіст, кандидат філологічних наук. Викладач української мови в Колумбійському та Єльському університетах. Член Наукового товариства імені Шевченка

«…Крім переслідувань, він нічого не надбав для себе, зате здобув Україну і весь світ… Таке надається геніям. Не треба ходити нагінці попідтинню у так званих цивілізованих держав, що ми нібито непомітні, – треба ходити гордо, повноросто, позаяк ми зберегли те, що цивілізовані постіндустріальні країни втратили – відчуття живого чорнозему через кілька шарів асфальту… Відчуття цього чорнозему дає нам саме Тарас Григорович Шевченко. Його «Кобзареві» нема ціни, як і слову, бо спочатку було слово.»

Борис Олійник (1935 - 2017), поет, перекладач, громадський діяч, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка

Між генієм (Тарасом Шевченком – укл.) і сучасністю завжди колізія – геній віддає всього себе, а сучасність бере те, що здужає взяти.

Процес матеріалізації Шевченкової поезії потужно триває, і тільки тоді, коли він закінчиться власною державою, ми зможемо сказати, що сучасність доросла до Шевченка.

Євген Маланюк (1897 - 1968), український письменник, культуролог-енциклопедист, публіцист, літературний критик, учасник визвольних змагань часів УНР

Життя і творчість Тараса Шевченка, які він беззастережно присвятив ідеї творення української нації, стали яскравим прикладом, як одна людина може змінити перебіг історії цілого народу, уберегти його від занепаду та забуття. Адже посіяні в його поезії зерна свободи, любові до ближнього, відстоювання людської гідності та національної самобутності, густо политі кров’ю і потом нащадків, дали щедрий врожай державності і знову вивели Україну на шляхи європейських цивілізаційних процесів.

Ігор Ліховий, український державний і громадський діяч, дипломат, музеєолог

 Дякуємо всім, хто був цього дня з Шевченком,

А також

пану Михайлу Сидоржевському за дозвіл на проведення фестивалю

та Антоніні Спірідончевій - за чудові фото!!!

Вибачайте, цього разу мабуть обійдемося без відео через низьку якість зображення

 Всего комментариев: 0