АНОНСИ ЗУСТРІЧЕЙ ЗІ СПРАВЖНІМ

» "Мовою серця". Розмай вражень
» "Воля громади: Червона доріжка Гідності"
» УКРАЇНСЬКІ ПЕРЕДЗВОНИ-11. День Незалежності
» ПО ЖИВОМУ
» ТЕНДІТНА СИЛА в Музеї Шістдесятництва
» "Тендітна Сила" йде в люди
» НЕПЕРЕМОЖНІ. День Києва-2107
» "Тарас Шевченко єднає народи". ЕМОЦІЇ
» ПЕРЕМОЖЦІ ІІ Міжнародного проекту-конкурсу "Тарас Шевченко єднає народи" в номінації "ВІДЕОФОРМАТ"
» ПІДСУМКИ ІІ Міжнародного проекту-конкурсу Тарас Шевченко єднає народи. Номінації НАЖИВО та МІЙ ШЕВЧЕНКО
» Вийшла друком моя "ТЕНДІТНА СИЛА"
» Роздуми про українську поезію
» Положення про ІІ Міжнародний проект-конкурс "ТАРАС ШЕВЧЕНКО ЄДНАЄ НАРОДИ"
» Українські Передзвони-10
» Поезія як жінка
» Мрії Небесної Сотні. Відзнаки Героїв
» Звичайна, здавалося б, зустріч...
» ВІДКРИТИЙ ЛИСТ ДО ДРУЗІВ - близьких і далеких, майбутніх і колишніх
» Презентація альбому "СОНЯХИ" В’ячеслава Купрієнка
» УКРАЇНСЬКІ ПЕРЕДЗВОНИ - 9
» Мої Карпати
» НЕПЕРЕМОЖНІ у Центрі соціально-психологічної реабілітації дітей №1
» Час Візбора - 2016
» Презентація збірки авторів Донбасу та Криму "АТО...Мы, Судьбы..."
» УКРАЇНСЬКІ ПЕРЕДЗВОНИ - 8
» НЕПЕРЕМОЖНІ. День Києва 2016
» Урочисте закриття МІЖНАРОДНОГО ПРОЕКТУ-КОНКУРСУ
» ТАРАС ШЕВЧЕНКО ЄДНАЄ НАРОДИ. Підсумки Міжнародного проекту-конкурсу
» Село Майбутнього
» 36,6 - Творчий вечір здорового самопочуття





© Тетяна Яровицина, 2011



 » "Тарас Шевченко єднає народи". ЕМОЦІЇ
 

НОВИНИ * АВТОРСЬКИЙ САЙТ ТЕТЯНИ ЯРОВИЦИНОЇ * ПРОСПЕКТ ПІДНЕСЕННЯ

ТАРАС ШЕВЧЕНКО ЄДНАЄ НАРОДИ

ВДЯЧНІСТЬ

НОВИНИ * АВТОРСЬКИЙ САЙТ ТЕТЯНИ ЯРОВИЦИНОЇ * ПРОСПЕКТ ПІДНЕСЕННЯ

 

Тетяна Яровицина /актив оргкомітету/:

15 червня 2017 року у золотій залі УКРАЇНСЬКОГО ФОНДУ КУЛЬТУРИ (щиро дякуємо Голові Олександру Бакуменку!) відбулася підсумкова прес-конференція за результатами проведення ІІ Міжнародного проекту-конкурсу «Тарас Шевченко єднає народи», де також тривало довручення дипломів та призів нашим дорогим переможцям, теплі слова вдячності  оргкомітету всім, хто підтримував, а часом виносив на своїх плечах проект-конкурс, співорганізаторам, спонсорам і всім-усім небайдужим!


Був і зворотний зв'язок, адже серед однодумців палко шанують Автора ідеї – Голову оргкомітету Галину ЯБЛОНСЬКУ, не кажучи про самого Шевченка, який є невід’ємною частиною нашого буття. Протягом цього допису Ви будете знайомитися з величезним списком нашої вдячності, а поки що про емоції...

Буремний період організації проекту-конкурсу починаючи від лютого п.р. ми не знати як пережили, і наразі весь оргкомітет перебуває у стані глибокого вдиху вдячності на адресу усіх наших дорогих учасників-однодумців та блаженного видиху по шалених організаторських перегонах під пильним Тарасовим поглядом.

Уявіть собі, що Вас три-п’ять осіб жіночої статі віком від 30 до 89 років, які замірилися на Міжнародний проект, і на додачу маєте 230 учасників з близько 20 країн світу, які несуть Тарасове Слово 36-ма мовами.

Для початку треба достукатися до тих дверей, за якими є добрі люди із масштабним мисленням, що допоможуть організувати перші етапи конкурсу на місцях – в країнах світу – всюди, де є пам’ятники Шевченку. Потім – почати приймати перші заявки та відеороботи, а це означає зареєструвати кожного учасника, уточнити певні особисті дані, завантажити у конкурсний плейліст, найменувати, забезпечити проведення відбіркового туру для визначення топ-30 серед поданих на конкурс 93 відеоробіт. Далі вже – справа журі. З результатами можете ознайомитися у відповідному звіті. (перехід за посиланням)
 


 

І ще не все – провести аналогічну процедуру з учасниками у номінації «Мій Шевченко» за напрямами: "Літературна робота", "Мистецька програма", "Малюнок", "Вишивка", "Композиція"... Отримати оригінали художніх робіт, зробити слайд-фільм робіт, які надійшли на конкурс в електронному вигляді, розіслати літературні твори членам журі, аби обрати найкращі, які претендували би на фінальні змагання... Розробити макети нагородних відзнак, вкласти "неіснуючі" кошти в друк, замовити медалі... розробити макети афіш і програмок... надрукувати... розіслати запрошення... А ще постійний страх про щось забути... Але ж результати!!! (перехід за посиланням)

Остання номінація "НАЖИВО", з якою, здавалося б, усе зрозуміло, далася не менш важко, адже різноманітні інстанції на прохання довести наш запит до переможців літературних та мистецьких Всеукраїнських конкурсів, відомих колективів та знаних діячів культури різних національностей далася вкрай важко, і була можлива лише завдяки титанічній роботі Галини Гілярівни Яблонської, перед якою відкриваються майже всі двері... тут ми, прості люди, безсилі...

Дай Бог їй многая літа, бо без неї проводити таку роботу просто немислимо. Ну й вольового наказу і вбивчого погляду Яблонської теж ніхто не відміняв. Не без того... Було всякого...

Також на плечі Галини Гілярівни лягла робота з формування складу журі та запрошення почесних гостей, серед яких були культурні та громадські діячі з усього світу... Щиро дякуємо, що знайшли для нас час!
 


Декілька слів про почесних гостей.

Юрій ШЕВЧУК - український мовознавець, журналіст, кандидат філологічних наук. Викладач української мови в Колумбійському та Єльському університетах. Член Європейської асоціації лінгвістики, Американської асоціації славістичних досліджень, Американської асоціації викладачів слов'янських та східноєвропейських мов, Наукового товариства імені Шевченка, Української вільної академії наук, Національної спілки кінематографістів України. Автор книги "Мовна шизофренія" (Quo vadis, Україно?).

Галина РУДЕНКО - журналіст, громадська діячка, США.

Мауро ВОЕРЦІО - підприємець, журналіст, засновник сайту «STOPFAKE», що розвінчує російську пропаганду в італійських мас-медіа; автор книги «Ангели Майдану», італійський волонтер України.

Салман САДАЄВ - голова правління ВГО «Діаспора чеченського народу».

Гурбан АББАСОВ - голова Азербайджанського культурного центру ім. М.Магомаєва.

Ігор РУБАН - голова Громадської Ради при посольстві Казахстану.

Володимир СКРИПНИК  - директор Виконавчої Ради Українців Казахстану.

Нобуко ОМОРІ - заступник директора культурного центру «САН», Японія.

Мрідула  ГОШ - правозахисниця, політолог, історик-міжнародник з науковим ступенем кандидата наук, журналіст, голова правління Східноєвропейського інституту розвитку. Перекладач творів Шевченка. Вільно володіє українською, російською, англійською, французькою мовами. Громадянка Індії. Живе в Києві.

Рауль ЧІЛАЧАВА - український дипломат, поет, перекладач і літературознавець грузинського походження. Заслужений діяч мистецтв України. Доктор філологічних наук, професор. Автор низки перекладів Шевченка грузинською мовою.

Людмила ПОРОХНЯК-ГАНОВСЬКА - Голова Національної Ради жінок України.

Людмила ГРАБОВЕНКО - заступник директора Видавничого дому «Справи сімейні», Відмінник освіти, колекціонерка хусток.

Тетяна НЕЧАЙ - екскурсовод, керівник проекту «Захист пам’ятників».

Сергій ГАЛЬЧЕНКО - заступник директора ін-ту літератури ім. Т. Шевченка НАН України, заслужений працівник культури, знаний шевченкознавець.

Юрій КАРМАЗІН - народний депутат України 4х скликань, Голова Партії захисників Вітчизни.

Юлія БЕРЕЖКО-КАМІНСЬКА - українська письменниця і журналіст, член Національної спілки письменників України та Всеукраїнської літературної асоціації «Конгрес літераторів України». Головний редактор газети «Ірпінський вісник».

Наталія КУДРЯШОВА - українська співачка, актриса, проект «Ревізор. Магазини».


Ми щиро вдячні Київському національному університету імені Тараса Шевченка (ректору Леоніду Губерському, куратору проекту – проректору з науково-виховної роботи В’ячеславові Шамраю, Директору Інституту комунікацій КНУ імені Тараса Шевченка Олені Добржанській, директору Молодіжного центру культурно-естетичного виховання КНУ імені Тараса Шевченка Надії Максименко; керівнику відділу по роботі зі студентами Віктору Собку), за уособлення державної підтримки нашого проекту, а також


Інституту філології (директор – проф. Григорій Семенюк, член журі конкурсу проф. Михайло Наєнко), студенти якого надали на конкурс відеопоезію Тараса Шевченка у форматі флеш-мобу мовами, які вивчають: японська, арабська, іспанська, англіська, польська... Загалом представлено 15 мов у відеоролику. Урочисто диплом про почесне друге місце вручила від імені Голови оргкомітету організатор конкурсу Олеся Кривопиша.

Також щиро дякуємо усім членам журі, які працювали в умовах, близьких до екстремальних.
 

Щиро вдячні колективові Центру естетичного виховання "Гармонія" (керівник – Чечулинська Тетяна Анатоліївна) за виготовлення чудових емблем проекту-конкурсу, які отримав кожен учасник та почесний гість!

відомій колекціонерці хусток і рушників, заступнику генерального директора видавничого дому «Справи сімейні» п. Людмилі Грабовенко, колекція якої зробила нашу залу ошатною

і додала відчуття свята.
 

Щиро вдячні за призи – чудові книжки завідувачу кафедрою журналістики Київського педагогічного університету імені Бориса Грінченка Вікторові Жадьку,

громадському та культурному діячеві Василю Панченку – за диски з піснями відомих виконавців українських пісень та читців,

очільнику видавництва «Самміт-книга» Івану Степуріну, який за своєї доброї волі у найнеймовірніші терміни забезпечив проект пам’ятними буклетами «СВІТ ПРО ШЕВЧЕНКА» з висловами про Тараса Шевченка від відомих світових діячів до простих громадян України,

яку, в свою чергу, укладали Галина Яблонська, Петро Швець, студент Київського коледжу ПВНЗ «Університет сучасних знань» Павло Місяць (Товариство «Знання» України) та дещо долучилися інші. Це видання полетить у всі кінці світу надихати наших переможців на нові творчі подвиги. Також буклет прикрашають портрет Шевченка руки іспанської художниці Нелі Улянич-Пінчук, який ми підгледіли в одній з відеоробіт, та деякі з найкращих малюнків і фоторобіт, що надійшли на конкурс минулого та поточного року, а також колаж фото з різних етапів проекту-конкурсу 2016 року роботи Ірини та Ігоря Спичаків.

А за фінансову підтримку видання дякуємо громадському і політичному діячеві Юрію Кармазіну!


Національній Раді Жінок України (Голова – Людмила Порохняк-Гановська) –
 


за всебічну підтримку, чудові іменні медалі «200 років Шевченку» – для деяких активних членів оргкомітету, та золоті-срібні-бронзові медалі «Шевченко єднає народи» для конкурсантів, які вибороли дипломи ГРАН-ПРІ, І МІСЦЕ та МИСТЕЦЬКА НАДІЯ!!!
 

А таких виявилося чимало... Вкрай важко визначати кращих серед кращих, особливо, коли більшість учасників – діти. Як не як, але всі ми були разом, дякувати Тарасові!

Можна пересвідчитися в тому, перейшовши (за натисканням) до альбомів, що містяться на сторінці проекту-конкурсу у Facebook:


та переглянувши невеличкий слайд-фільм з кращих світлин, які вдалося зробити. Тут саме час подякувати Любові Писаревій, Володимиру Шилову та усім фотографам, що зробили усе можливе, аби ми ще довго могли згадувати атмосферу єднання народів.
 

Щиро дякуємо усім творчим особистостям, які влаштували в день нагородження незабутній концерт! Серед них знані виконавці Гурбан Аббасов та Наталя Кудряшова, Сергій Мороз та Ігор Якубовський, В’ячеслав Купрієнко, Наталія Шелепницька, Світлана Мирвода та театральна студія Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв (фрагмент вистави «Великий льох», худ.кер. Ольга Шлемко). Дякуємо п. Василю Неволову та членам журі за проведення церемонії вручення.
 


слайд-фільм з нагородження
буде виставлено, щойно матимемо вичерпну кількість світлин нагороджених учасників. Величезне прохання до всіх, хто ще не надсилав своїх фото, надіслати на адресу yablonska.int(равлик)gmail.com

Щиро дякуємо усім, хто надавав можливість по проведенні конкурсу відвідувати театри, музеї, концерти, де опісля культурних програм відбувалося довручення нагород і подяк...

Завдяки проекту гості та учасники змогли відвідати вистави "Таїна бутття"

та "Самотня леді" (за участі Народної артистки України Галини Яблонської на Камерній сцені Театру імені Івана Франка),

"Всюди один. Свічка на вітрі" (за участі Народного артиста України, Лауреата премії імені Тараса Шеченка Петра Панчука, на сцені Театру імені Лесі Українки)
 


та незабутню концертну програму "Дніпрова сага" (за участі Народного артиста України Анатолія Паламаренка та Київського академічного ансамблю української музики "Дніпро").
 

Дякуємо адміністраціям театрів та організаторам культурно-масових заходів, зокрема п. Ніні Матвіїшин.

Дякуємо Оксані Русин за втілення в життя у критично стислі терміни театральної постановки «Грані талантів Тараса Шевченка»  – спільного проекту Студентського драматичного театру «Голос» КНУ імені Тараса Шевченка (худ. кер. Оксана Русин) та Українського Героїчного театру «Пам’ять» (худ. кер. Галина Яблонська).

 

Дякуємо голові МБФ "Наша спадщина" Людмилі Дригало, яка не дала впасти на передні ноги журі та оргкомітету, що змушені були працювати цілісінький день. Отже, надвечір конкурсного дня та під час мандрівки до Канева ми мали смачну поживу виробництва ТМ "Дригало".

За надання автобусів для мандрівки до вершини духовності Українського народу – Тарасової Гори, що у м. Каневі Черкаської обл. – Київській ОДА та благодійникам з м. Ірпіня та Бучі.

Щиро вдячні очільникам Шевченківського національного заповідника п. Мар’яну Піняку та Ігорю Ліховому, які не тільки зустріли гостей та переможців проекту з автобуса, а й особисто супроводжували нашу делегацію протягом усього дня, провівши цікаву екскурсію Тарасовою горою і Музеєм Шевченка,

із зацікавленням слухали мистецьку програму учасників проекту-конкурсу і на завершення почастували смачнющим козацьким кулешем! А на пресконференцію привезли дітей-канівчан для вручення їм нагородних відзнак і пам’ятних подарунків!
 

За добір учасників у номінаціях "Відеоформат", "Наживо" та "Мій Шевченко" дякуємо

завідувачці організаційно-масовим відділом Будинку дитячої та юнацької творчості Шевченківського району Тамарі Котелі (також канівчанці),

перекладачеві, досліднику, очільнику ГО "Українська ініціатива" п. Юрію Косенку

та керівникові молодіжного крила Міжнародної ліги "Матері і сестри – молоді України" Наталії Рижковій.


Дякуємо родині Богатирьових - Юлії та Олександру за допомогу зі знимкуванням та оргпитаннями під час проведення конкурсу та прес-конференції.

Дякуємо заступнику головного редактора Київської державної телерадіокомпанії Юлії Пасак за відеосюжети з місця подій.

З нетерпінням очікуємо на відеосюжет з проекту!

Також дякуємо Дмитру Завражному, колишньому ліцеїсту Київського військового ліцею імені Івана Богуна,  Костянтину Лісову, підприємцю, та всім можливим меценатам, відомим і невідомим, які, попри цілковиту відсутність фінансової підтримки нашого проекту з боку держави, дали змогу провести його на максимально можливому за таких умов рівні.

Дякуємо всім членам оргкомітету, таємним і явним, які стали до роботи в особливо відповідальні періоди. Все, що нам цьогоріч не вдалося, буде ретельно проаналізовано і вдосконалено наступного року. Єдине прохання до потенційних учасників - виявляти свою активність не під завісу, у двадцятих числах травня, а починаючи з отримання Положення про проект-конкурс в січні-лютому.

Леся Шаповал /актив оргкомітету/:

"Мене завжди лякали великі проекти, та й життя часто – суцільна забіганість. Але цього разу, коли мене Галина Гілярівна та Таня Яровицина попросили про допомогу на конкурсі, присвяченому Шевченку, я не змогла їм відмовити, бо вони й самі першими поспішають на допомогу іншим. Не скажу, що в конкурсі все складалося гладко. Підготовчий етап був непростий – розмаїта географія учасників, повідомлення про відмову у фінансуванні, пошуки спонсорів…

інколи бракувало очей та вух, аби передивитися та переслухати все, що надходило, хоча те, що робіт було багато, надзвичайно надихало. Мабуть, у такі моменти в організаторів відкривалося якесь n-не дихання.

Проект вдруге згуртував людей, у яких було чому повчитися, зокрема, витривалості та енергії. Для когось ночі стали довшими, хтось підключав резерви рідних, друзів, знайомих. Але ж всі організаторські нюанси компенсували учасники! Самобутні, щирі, харизматичні, вразливі, сильні, усміхнені, натхненні, піднесені. Вони не лишень з усіх куточків України, а ще – з Австралії, Китаю, Йорданії, Туреччини, Казахстану, Португалії, США, Канади, всіх і не перелічити. А наймолодші, що виступали в категорії наживо, пурхають перед входом до великої зали, хвилюються, зовсім невеличкі до батьків туляться… Але коли виходять на сцену – королі! Сльози на очі. Це – наше майбутнє!

У коридорі не стіни, а суцільна галерея – картини і вишивка, навіть величезна інсталяція примостилася на підвіконні біля оргкомітету, переносячи в атмосферу українського села часів Тараса. А ось колектив бандуристів налаштовує свої інструменти, лунають перші ноти, і ти знову в іншому світі, в іншій грані шевченкової творчості. Скільки тем залишив нам Тарас Григорович, щоб осмислити! Не одне покоління ще заплаче над його «Катериною» та «Наймичкою», не одного героя надихнуть його «Гайдамаки» і його «Посланіє»… скільки нових прочитань почуємо ще. Вражало, що ми не мали якихось надпризів для переможців, але вік численних учасників –– від дошкільнят до 82 років. Надзвичайно багато молоді долучилось до проекту.

А яка велика була делегація в категорії наживо від Казахстану,


Індії! Навіть індійськими діалектами прозвучали Шевченкові вірші.
 


За можливість почути звукопис рідкісних мов Дравідської групи - тамільської та телоґу - дякуємо Голові правління Східноєвропейського інституту розвитку, почесному гостеві проекту-конкурсу, члену журі в номінації "Відеоформат" Мрідулі Гош, яка з великою відповідальністю поставилася до добору конкурсантів у номінації "НАЖИВО" та суддівських обовязків у відеоформаті, а на додачу - сама прочитала твір «Якби зострілися ми знову» в авторському перекладі мовою бенгалі.

А ще учасниця з Китаю Хань Юйцень, яка зараз навчається в Національній музичній академії в Києві! Мурахи шкірою, як вона заспівала українською, практично без акценту!
 

Дякую всім, кого об’єднав цей проект, з ким познайомилась і ким щиро захоплююсь, і кому низько вклоняюсь за їх жертовний труд. Ваші подяки дуже ціную і бажаю проектові довгих років життя і солідної підтримки від держави, щоб солідних кабінетах оцінили його значимість та потрібність для України."
 

Лариса Кондратюк /актив оргкомітету/:

"Цьогорічний конкурс приємно вразив кількістю учасників та різноманітністю номерів (читання, вокал, музичні, хореографія, театральні, мистецькі). Деякі учасники готували свої роботи спеціально до конкурсу (юний Віталій Юрченко зробив власний переклад "Заповіту'' японською, Таня Лукашенко вишила портрет Шевченка за 1,5 тижні, незважаючи на певну обмеженість фізичних можливостей, відомий італійський волонтер та журналіст Мауро Воерціо прилетів з Італії  для виступу,
 


театральна студія ,,Первоцвіт'' розробила та виконала чудову композицію ,,Маленький Тарасик'', яка отримала високу нагороду ,,Мистецька надія'', відео з Казахстану готувалося та було надіслане нам у рекордно короткі терміни). Все це свідчить про те, що Шевченка знають та шанують у світі, він (Шевченко) зачепив душу та серце кожного. І тому, нам, оргкомітету було приємно, цікаво та легко працювати з такими учасниками.

Також небайдужі люди працювали в оргкомітеті, віддаючи повністю себе для того, щоб максимально показати глядачу, який Т. Шевченко може бути різний і які талановиті учасники беруть участь у конкурсі. Впевнена, що нам все вдалося. І тому наступного року чекаємо на ще більш широку аудиторію!"
 

Олеся Кривопиша  /актив оргкомітету/:

"Цей проект подарував мені радість спілкування з однодумцями, з небайдужими до Української культури та Українського Слова людьми: фундатором проекту – Галиною  Гілярівною Яблонською (яку я дуже шаную і люблю як талановиту Акторку – її «Самотня леді» стала знаковою виставою для нашої родини), «мотором» проекту – Тетяною Яровициною,  орг. активом: Лесею Шаповал, Ларисою Кондратюк, Наталкою Капустянською… Всіма цими небайдужими людьми я захоплююся!

Процес пошуку учасників показав, хто насправді вболіває за українську культуру. Засмутила реакція Міністерства Культури України, яке відмовило в підтримці конкурсу… Хоча поважаю пана Євгена Ніщука як Патріота України та талановитого актора.

Порадувала готовність до співпраці від молодої команди Київського Національного університету імені Тараса Шевченка в особі проректора з науково-педагогічної роботи В’ячеслава Шамрая. Саме Київський університет у період підготовки до конкурсу був єдиною державною установою, що сприяла організації проекту.

Від імен Почесних гостей та членів журі паморочилося в голові: всі вони – відомі українці та іноземці, серце яких вболіває за Україну! Але найбільше порадували учасники проекту – талановиті та небайдужі! Кожен з них – особистість!

Разом з дітьми Центру соціально-психологічної реабілітації дітей м. Києва ми починаючи від березня провели підготовчу роботу: відвідали шевченкові місця в Києві, декілька вистав в столичних театрах, пов’язаних із Шевченком, особисто познайомилися з перекладачем української поезії на мову бенгалі – Мрідулою Гош.


Для мене було важливим викликати у підлітків повагу до українського пророка та жагу до пізнання. Одним із досягнень проекту вважаю те, що завдяки новим знайомствам ми знайшли справжнього наставника з Ісламського культурного центру, дуже шановану та цікаву людину, – для вихованця ЦСПРД-сироти.
 


Серед учасників проекту хочу виділити Українських волонтерів: чеченку Аміну Окуєву, кримську татарку Гайде Різаєву та італійця Мауро Воерціо,

Це – люди іншої формації, відповідальні та дієві! Усі троє при першому знайомстві відповіли, що для них ЧЕСТЬ представляти свої народи в такому об’єднуючому проекті! Спілкування з такими людьми надихало!

ГРАН-ПРІ у номінації "Відеоформат" цьогоріч завоював флешмоб "GlobalShevchenko". Організаторам флешмобу, Громадському об’єднанню  "Батьківщина молода" та спільноті Ukrainians вдалося найголовніше - ОБ’ЄДНАТИ навколо Шевченка багатьох людей: до флешмобу долучилися понад 3.500 учасників (!) із 27 країн світу та 179 населених пунктів України! Відео трошки довше за 1 хв., а скільки в ньому сили!
 

Серед учасників проекту у номінації НАЖИВО були також нащадки Тараса Шевченка по братовій лінії, про що оргкомітет свідомо НЕ повідомляв членам журі конкурсу, щоб усі учасники були рівними. Згідно з ґрунтовним дослідженням Миколи Лисенка «Коріння Шевченкового роду» (у 2013 році це видання потрапило до «Книги рекордів України», оскільки в ньому  розміщене найбільше генеалогічне дерево в Україні), Софія та Глорія Говітт (12 і 9 р.) з Австралії є генетичними нащадками Тараса Шевченка по брату Йосипу.
 

Ці довгокосі дівчата добре спілкуються українською і геть не розуміють російської, вчаться грі на бандурі, співають. Разом із колективом бандуристок дитячої музичної школи № 13 м. Києва вони вибороли диплом «Мистецька Надія».

Додатковим бонусом проекту-конкурсу виявилася цікава екскурсія 29.06.2017  Музеєм української діаспори та перегляд експозиції «Художники-амбасадори. Українська Австраліана», яка стала можливим завдяки синові художника Петра Кравченка - Павлу Кравченку, який став знаковою для проекту особою.

А ще ми мали дві незабутні поїздки на Черкащину - до Тарасової Гори, де приліг на земний спочинок вічно живий Кобзар,

та до села Моринці - місця народження майбутнього генія...


За організацію цих мандрівок щиро дякуємо меценату, керівнику проекту "Сходи в майбутнє" Ігорю Найді, наказному отаманові Українського козацтва Віталію Опанащуку, та членам оргкомітету Михайлу Орлюку і Світлані Гордієнко. Окрема величезна подяка травнику Павлу Штименку та вчительці Анні Григорівні за цікавущу пізнавальну екскурсію місцями, де малий Тарас босоніж бігав!
 

 

Наталка Капустянська /актив проекту-конкурсу/
"Цьогоріч мене вразила організація Конкурсу, емоції переповнюють і до сьогодні. Весь конкурс пройшов на одному "диханні", і не побоюсь назвати - завдяки "Тендітній" силі - Тетянці Яровициній та нашій дружній  команді.
Про учасників Конкурсу багато говорили, а я все-таки хочу ще кілька слів сказати про його організаторів: Галину Яблонську, Тетяну Яровицину, Ларису Кондратюк, Олесю Кривопишу, Лесю Шаповал, які розпочинали цей захід із написання, відсилання безлічі листів... так, власне, з цих листів у різні куточки світу і розпочиналася ця титанічна робота, що звучить величаво: МІЖНАРОДНИЙ ПРОЕКТ-КОНКУРС. До цієї когорти хочу долучити Людину з Великої літери - Михайла Орлюка, який надихав, цінував, і показував як треба любити Тарасове слово та дивовижну країну - Україну."

 

 Всего комментариев: 0