АНОНСИ ЗУСТРІЧЕЙ ЗІ СПРАВЖНІМ

» "Мовою серця". Розмай вражень
» "Воля громади: Червона доріжка Гідності"
» УКРАЇНСЬКІ ПЕРЕДЗВОНИ-11. День Незалежності
» ПО ЖИВОМУ
» ТЕНДІТНА СИЛА в Музеї Шістдесятництва
» "Тендітна Сила" йде в люди
» НЕПЕРЕМОЖНІ. День Києва-2107
» "Тарас Шевченко єднає народи". ЕМОЦІЇ
» ПЕРЕМОЖЦІ ІІ Міжнародного проекту-конкурсу "Тарас Шевченко єднає народи" в номінації "ВІДЕОФОРМАТ"
» ПІДСУМКИ ІІ Міжнародного проекту-конкурсу Тарас Шевченко єднає народи. Номінації НАЖИВО та МІЙ ШЕВЧЕНКО
» Вийшла друком моя "ТЕНДІТНА СИЛА"
» Роздуми про українську поезію
» Положення про ІІ Міжнародний проект-конкурс "ТАРАС ШЕВЧЕНКО ЄДНАЄ НАРОДИ"
» Українські Передзвони-10
» Поезія як жінка
» Мрії Небесної Сотні. Відзнаки Героїв
» Звичайна, здавалося б, зустріч...
» ВІДКРИТИЙ ЛИСТ ДО ДРУЗІВ - близьких і далеких, майбутніх і колишніх
» Презентація альбому "СОНЯХИ" В’ячеслава Купрієнка
» УКРАЇНСЬКІ ПЕРЕДЗВОНИ - 9
» Мої Карпати
» НЕПЕРЕМОЖНІ у Центрі соціально-психологічної реабілітації дітей №1
» Час Візбора - 2016
» Презентація збірки авторів Донбасу та Криму "АТО...Мы, Судьбы..."
» УКРАЇНСЬКІ ПЕРЕДЗВОНИ - 8
» НЕПЕРЕМОЖНІ. День Києва 2016
» Урочисте закриття МІЖНАРОДНОГО ПРОЕКТУ-КОНКУРСУ
» ТАРАС ШЕВЧЕНКО ЄДНАЄ НАРОДИ. Підсумки Міжнародного проекту-конкурсу
» Село Майбутнього
» 36,6 - Творчий вечір здорового самопочуття





© Тетяна Яровицина, 2011



 » Спектакль "Лісова пісня"
 

НОВИНИ * АВТОРСЬКИЙ САЙТ ТЕТЯНИ ЯРОВИЦИНОЇ * ПРОСПЕКТ ПІДНЕСЕННЯ

До 25-ї річниці створення Школи мистецтв
Деснянського району міста Києва -

"ЛІСОВА ПІСНЯ"

в Національній опереті України

НОВИНИ * АВТОРСЬКИЙ САЙТ ТЕТЯНИ ЯРОВИЦИНОЇ * ПРОСПЕКТ ПІДНЕСЕННЯ

 

Третій день перебуваю під враженням від перегляду драми-феєрії Лесі Українки "ЛІСОВА ПІСНЯ"!

Ще б пак! У постановці брали участь мої улюблениці з дитячого фольклорного ансамблю "Яворина" Ольга Зікунова і Юлія Вітранюк - дівчата, обдаровані надзвичайними голосами, артистизмом і чарівною зовнішністю, з якими ми маємо багато спільних добрих справ.
 


Коли дівчата запросили мене чи то на святковий концерт, чи то на виставу з нагоди святкування 25-річчя своєї Школи мистецтв, я ні хвильки не вагалася: ідемо всією родиною! Три квитки замовлено одразу. Звісно, якщо я і готова була йти на свято юності, таланту і вроди, то лише заради своїх дівчат. Інших причин я не мала: чи я не була на концертах інших шкіл?.. або на "корпоративах" у тому ж самому театрі?..

Але я помилялася в тому, що йду лише до них...

Спектаклю передувало досить тривале нагородження працівників Школи мистецтв на чолі з директором Світланою Михайлівною СВАРИЧ. На нагородженні були присутні чиновники-освітяни Деснянського району. Промова про постать директорки, як про неперевершеного діяча мистецтв, могла б пройти повз вуха, якби не щира, тепла і вдячна інтонація голосів, які засвідчували це. І якби не гучні аплодисменти на її адресу та на адресу багатьох викладачів, то...

Вистава розпочалася - і сумніви розвіялися, і напівочікування виросли неймовірно. На сцену вийшла Мавка (Ольга Осіпцова) - прекрасна дівчина з вогненним волоссям, і, як належить мавці, зачарувала і Лукаша, і глядача одночасно...


Не знаю, чи першу серйозну роль має дівчина, але для такого юного віку зіграна ця роль неперевершено!!!
 


Поступово сцена наповнювалася іншими героями, які грали, танцювали, співали...

 

 

 


І все було добре, якби не постала перед очі улюблениця української класики свекруха (хай і майбутня!..) й не взялася перевіряти Мавкину справжність шляхом залучення до роботи...

Ну, й звісно, мамчин синочок Лукаш довірив своє майбутнє вибору мамки,

 


 а не власного серця,

 


і взяв за дружину іншу, -

 


 

вдовицю, яка зовсім не зналася на музиці і світлих прагненнях...
 


А "несправжня" Мавка залишилася наодинці з першим у житті своєму найсправжнісіньким горем...
 

 


Ну а далі... Ви й самі знаєте, як може кохання "палати ясним полум'ям"......

Наостанок наші очі порадував театр пластики. У виконанні дітей він вигляда особливо...
 

 


Що вам сказати... ГОТОВА СПРАВЖНЯ ТЕАТРАЛЬНА ПОСТАНОВКА!!!

До глибин вразив професіоналізм, який продемонстрували наші діти. Так, саме "наші", бо пишаєшся такими діточками, як своїми! Добре, що доня моя мала змогу не з телеекрану, а наживо побачити можливості, які має чи не кожне дитя завдяки чуйним і талановитим вчителям і власному бажанню вчитися і осягати!

Про це казала наприкінці й сама Світлана Михайлівна, яка "видала" таку запальну промову, що вся зала повірила: Україна має прекрасне майбутнє! Школа мистецтв Деснянського району, єдина в українській освіті школа, яка об'єднує безліч мистецьких напрямків, - є сучасницею Незалежності України... Неймовірно важко було починати, але молодість і снага вчителів і очільників закладу зробили свою справу, результат якої постав перед нами сьогодні... На завершення вечора директорка закладу, а за фахом чудовий хормейстер, зі своїми вихованцями виконали пісню "Боже великий, єдиний..." Зала співала стоячи...
 


Опісля дійства я мала змогу обійняти цю дивну жінку і подякувати їй за дітей. А ще - здійснила свою мрію познайомитися з викладачем з вокалу Іриною Анатоліївною Бонковською, шкода, що не мала змоги поспілкуватись і подякувати керівнику ансамблю "Яворина" Оксані Іванівні Мілевській. Один Бог знає, скільки душі цих прекрасних жінок вкладено в наших улюблениць!!!

А потім були міцні обійми з моїми красунями Юлею і Олею... Вечір виявився щемливим до сліз... Дякувати Ігору Рубцову, він хоч і здалеку, але засвідчив цю незабутню атмосферу... Отже, тихий весняний вечір був наповнений голосами майбутнього... Аби тільки держава мала сили і здоровий глузд дбати про нього...
 

 

 Всего комментариев: 0