АНОНСИ ЗУСТРІЧЕЙ ЗІ СПРАВЖНІМ

» НЕПЕРЕМОЖНІ-28 о Дня Гідності та Свободи
» Згадуємо добрим словом Захисників України
» НЕПЕРЕМОЖНІ у Новгород-Сіверському
» НЕПЕРЕМОЖНІ-26, Межигір’я
» ЗНАЙ НАШИХ: Українська докласична поезія
» "Мовою серця". Розмай вражень
» "Воля громади: Червона доріжка Гідності"
» УКРАЇНСЬКІ ПЕРЕДЗВОНИ-11. День Незалежності
» ПО ЖИВОМУ
» ТЕНДІТНА СИЛА в Музеї Шістдесятництва
» "Тендітна Сила" йде в люди
» НЕПЕРЕМОЖНІ. День Києва-2107
» "Тарас Шевченко єднає народи". ЕМОЦІЇ
» ПЕРЕМОЖЦІ ІІ Міжнародного проекту-конкурсу "Тарас Шевченко єднає народи" в номінації "ВІДЕОФОРМАТ"
» ПІДСУМКИ ІІ Міжнародного проекту-конкурсу Тарас Шевченко єднає народи. Номінації НАЖИВО та МІЙ ШЕВЧЕНКО
» Вийшла друком моя "ТЕНДІТНА СИЛА"
» Роздуми про українську поезію
» Положення про ІІ Міжнародний проект-конкурс "ТАРАС ШЕВЧЕНКО ЄДНАЄ НАРОДИ"
» Українські Передзвони-10
» Поезія як жінка
» Мрії Небесної Сотні. Відзнаки Героїв
» Звичайна, здавалося б, зустріч...
» ВІДКРИТИЙ ЛИСТ ДО ДРУЗІВ - близьких і далеких, майбутніх і колишніх
» Презентація альбому "СОНЯХИ" В’ячеслава Купрієнка
» УКРАЇНСЬКІ ПЕРЕДЗВОНИ - 9
» Мої Карпати
» НЕПЕРЕМОЖНІ у Центрі соціально-психологічної реабілітації дітей №1
» Час Візбора - 2016
» Презентація збірки авторів Донбасу та Криму "АТО...Мы, Судьбы..."
» УКРАЇНСЬКІ ПЕРЕДЗВОНИ - 8





© Тетяна Яровицина, 2011



 » Роздуми про українську поезію
 

НОВИНИ * АВТОРСЬКИЙ САЙТ ТЕТЯНИ ЯРОВИЦИНОЇ * ПРОСПЕКТ ПІДНЕСЕННЯ

РОЗДУМИ ПРО УКРАЇНСЬКУ ПОЕЗІЮ

НОВИНИ * АВТОРСЬКИЙ САЙТ ТЕТЯНИ ЯРОВИЦИНОЇ * ПРОСПЕКТ ПІДНЕСЕННЯ

 

Сьогодні ми, друзі, з вами святкуємо Всесвітній день поезії. Комбінація з трьох чарівних слів звучить гордо!

Вчора саме з цього приводу ми зібралися з учнями 8 класу однієї з київських гімназій (навмисне не називатиму НЗ). В цілому, зустріч відбулася непогано, адже який-не-який досвід є.

Та й діти є діти: після уроків, натомлені, ворушкі, задерикуваті. Загалом, вільно пішли на контакт, оскільки спершу діалог було розпочато про прості речі - цікавий вік, уподобання, навчання, спеціалізацію школи. Звісно (інакше й бути не могло), аудиторія розділилася на присутніх і відсутніх. Відсутні якось не заважали. Бо, взявши відпустку, йдеш найперше до тих, хто тебе почує.

Тут, як не зміг достукатися, або сам винен, або обставини не на твою користь, або…

Подальше «або» мене збентежило. Аж заболіло.

Прості питання на кшталт: «Про що ви думаєте, скажімо, їдучи на ескалаторі?» - не знайшли жодної притомної відповіді. Були, щоправда, цілком щирі варіанти : «А ні про що!...» чи «Слухаю музику», чи «Забавляюся гаджетом». Очікуваної глибини я не відчула. Сучасні діти (люди) не замислюються над тим, що відбувається довкола них, не виходять за межі внутрішнього світу, не спостерігають, не відчувають інших. Цілковитий «ігнор», як нині модно висловлюватися…

Згадую себе в такому віці. Дійсно, тоді життєво важливо було весь час щось пхати собі у вуха/в очі. Мабуть, поважною причиною є вікова властивість психіки, відсутність належного контакту з дорослими, або ж підсвідоме заповнення порожнечі…

Оскільки йшлося про поезію, зокрема, українську, то на моє прохання назвати декількох улюблених українських поетів, 8-КЛАСНИКИ СТОЛИЧНОЇ ГІМНАЗІЇ визначили аж 2х: Шевченка і.. Довженка (сьогодні чесно шукала його вірші, і ще шукатиму, може, я чогось не знаю). 2-Х!!!! При тому, що часу подумати було достатньо.

Люди добрі, що ж це робиться??? Діти взагалі не цікавляться життям країни, а про те, щоб пишатися своїм українством, світочами свого народу, - то й мови нема. У розмовах про людяність самі вчителі апелюють до… російських класиків. НАШІ ДЕ??? ЧИ ХОЧЕМО МИ ЇХ МАТИ??? 25 років Незалежності…

Цілком природне запитання: чия провина? Вчителів? Батьків? Навчально-виховної системи? Немає винних? Вчителі кажуть, що батьки ліниві, батьки невисокої думки про вчителів. Діти - лише заручники нашої недалекоглядності. Ще ніхто не взяв на себе відповідальності?

Гаразд. Чия це біда? Чи не наша з вами? Діти не знають (не можуть згадати) жодного українського героя. Їх просто немає в комп’ютерних іграх і Вконтакте. Якщо ставити питання руба: «за яким авторитетом ви би пішли наосліп?» - вони орієнтуються на популярних музикантів, кіноакторів тощо (отут є поле для розмов, але про що зі мною говорити - я ж темна, не дивлюся ТВ…)

Знаєте, мені тривожно за майбутнє України. Все, що здобувається нині такою важкою ціною, ці діти (почитай, безвольні раби гаджетів) можуть звести нанівець, як не отямляться вчасно… Я розумію: вік… Але за якихось 4-5 років дівчата можуть стати матерями, а хлопці - на захист держави. І при цьому не матимуть належного духовного підґрунтя.

Власних віршів я читала небагато. Якщо не помиляюся, їх було аж чотири протягом 40-хвилинної зустрічі. Здебільшого намагалася їм дати якісь знання про незнаних українських поетів, поставити незручні запитання, закликати до пізнання України, трохи й присоромити. Вони десь слухали, десь намагалися вибудувати лінію захисту, десь - апелювали.

Але найконтрастніші спогади лишила розмова про...матюки, їх роль і доцільність у лексиконі людини, коли ними вимушено послуговуються для зняття напруги, а коли ними розмовляють. Дітваки ожили, оченята заблищали і на певний час запанувала атмосфера свята. Давши їм поживу для роздумів, відпустила з Богом - їсти, тренуватися, дихати…

Щоправда, двійко дівчат залишилося з педагогом ще хвилин на 20, можливо, під тиском обов’язку «подарувати тьоті квіти». Тьотя почитала ще трохи лірики - про дружбу, про кохання.

Тимчасом одне дівча їло мене очима, а одне відводило оченята вбік. Що ж, не кожен дорослий має сили підвести очі. Вчителька сяяла вдячністю і цікавістю, бо сформована була на радянських ідео- та міфологемах, а тут якесь нове слово, якісь імена, якісь життєві шляхи…

Дуже цікаво, що підліткам (кожному з них) дала ця зустріч, під час якої мені здавалося, що я по-франківські «рубаю скелю»? Як змінювалися їхні враження? Про що вони думали по завершенні зустрічі? Сьогодні ранком? Про що думатимуть у майбутньому?

До чого це я? З ДНЕМ ПОЕЗІЇ, друзі)

Не забувайте про місію. Йдіть до дітей. Ви їм потрібні, хоча вони про це ще не замислюються.

 Всего комментариев: 0