АНОНСИ ЗУСТРІЧЕЙ ЗІ СПРАВЖНІМ

» "Мовою серця". Розмай вражень
» "Воля громади: Червона доріжка Гідності"
» УКРАЇНСЬКІ ПЕРЕДЗВОНИ-11. День Незалежності
» ПО ЖИВОМУ
» ТЕНДІТНА СИЛА в Музеї Шістдесятництва
» "Тендітна Сила" йде в люди
» НЕПЕРЕМОЖНІ. День Києва-2107
» "Тарас Шевченко єднає народи". ЕМОЦІЇ
» ПЕРЕМОЖЦІ ІІ Міжнародного проекту-конкурсу "Тарас Шевченко єднає народи" в номінації "ВІДЕОФОРМАТ"
» ПІДСУМКИ ІІ Міжнародного проекту-конкурсу Тарас Шевченко єднає народи. Номінації НАЖИВО та МІЙ ШЕВЧЕНКО
» Вийшла друком моя "ТЕНДІТНА СИЛА"
» Роздуми про українську поезію
» Положення про ІІ Міжнародний проект-конкурс "ТАРАС ШЕВЧЕНКО ЄДНАЄ НАРОДИ"
» Українські Передзвони-10
» Поезія як жінка
» Мрії Небесної Сотні. Відзнаки Героїв
» Звичайна, здавалося б, зустріч...
» ВІДКРИТИЙ ЛИСТ ДО ДРУЗІВ - близьких і далеких, майбутніх і колишніх
» Презентація альбому "СОНЯХИ" В’ячеслава Купрієнка
» УКРАЇНСЬКІ ПЕРЕДЗВОНИ - 9
» Мої Карпати
» НЕПЕРЕМОЖНІ у Центрі соціально-психологічної реабілітації дітей №1
» Час Візбора - 2016
» Презентація збірки авторів Донбасу та Криму "АТО...Мы, Судьбы..."
» УКРАЇНСЬКІ ПЕРЕДЗВОНИ - 8
» НЕПЕРЕМОЖНІ. День Києва 2016
» Урочисте закриття МІЖНАРОДНОГО ПРОЕКТУ-КОНКУРСУ
» ТАРАС ШЕВЧЕНКО ЄДНАЄ НАРОДИ. Підсумки Міжнародного проекту-конкурсу
» Село Майбутнього
» 36,6 - Творчий вечір здорового самопочуття





© Тетяна Яровицина, 2011



 » Київ-Маріуполь: Різним нам присвячується
 

НОВИНИ * АВТОРСЬКИЙ САЙТ ТЕТЯНИ ЯРОВИЦИНОЇ *

30 травня 2015 року
у "Грінівській вітальні"
відбувся літературно-музичний вечір

"РІЗНИМ НАМ ПРИСВЯЧУЄТЬСЯ",
винуватцями якого стали маріупольські поети
Оксана СТОМІНА та Наталі ПАЛАДІЙ-РОСТОВА


* ПРОСПЕКТ ПІДНЕСЕННЯ *

Вечір був теплий і чудовий. І не тому, що я здійснила свою заповітну мрію зробити програму на трьох з дівчатами, а тому, що вони у мене справжні! І вірші їхні також. Я ними пишаюся недаремно!!! Назву вечора визначив відомий однойменний вірш Оксани Стоміної

 

 

Разным НАМ посвящается…

НАМ не понятны ужасы войны
Из толстых книг или досужих мнений,
Как стынет сердце от чужой вины
И тело от осколочных ранений.

Как та, с косой, приходит за тобой
И гаснет свет. Как завывают вдовы.
МЫ, нет, не знаем, как бросаться в бой,
И очень вряд ли к этому готовы.

Наш мир очерчен собственной норой.
И медленно взрослеющим в теплицах
НАМ кажутся не больше, чем игрой,
Чужие танки на своих границах,

Чужие флаги на своих домах,
Чужие вопли на устах кликуш. А
Разруха начинается в умах
И проданных за три целковых душах!

На все всегда есть тысячи причин.
Из них пятьсот – решить однажды, кто ты.
Сегодня нет ни женщин, ни мужчин,
Есть патриоты и не патриоты!

Сегодня нет ни взрослых, ни детей,
Ни «здесь», ни «там», ни севера, ни юга.
Сегодня в Украине сорок дней,
Как МЫ и МЫ утратили друг друга!

Не мне судить. Но, видно, неспроста
Во времена любой великой смуты
МЫ делимся на армию Христа
И, как ни грустно, армию Иуды…

© Оксана Стомина

 

Перше моє маріупольське відкриття - Оксана СТОМІНА. Звісно, мені її порадили почитати друзі. І - ВСЕ !!!
 

Друге відкриття - Наталі РОСТОВА-ПАЛАДІЙ. Знайомство відбувалося в два етапи. Першим етапом завдячуємо видавцю Анатолію Воронову, який свого часу дуже допомагав нам. Другий - очний - етап відбувся завдяки Оксанці, яка прийшла на зустріч Наталю, перед прощанням я перепитала її прізвище - і зойкнула: "Так ти - та сама РОСТОВА, про яку мені Воронов вуха продзижчав??? ТА Я Ж ТЕБЕ ТАК ДАВНО ЛЮБЛЮ!!!"
 


І справді, вірші цих дівчат одразу й назавжди запам'ятовуються. Чи це не є ознакою справжнього таланту?

МАТЕРИ

Ночи падают бумерангами –
Одиночества созерцатели.
Слышат только они и ангелы:
Где-то матери плачут. Матери.

Прижимают кресты нательные.
В тишине к небесам возводятся
Их молитвы и колыбельные,
Освященные Богородицей.

За пришедших и за отчаливших,
В помощь взрослым и в помощь маленьким –
Им всегда есть, о чем печалиться,
Им всегда есть, кого отмаливать.

В жизнь ведут поколенье новое
По дорогам многоступенчатым.
Ясно помнят и плач младенческий,
И агрессию подростковую.

Дожидаются днями длинными,
В предвкушении стелют скатерти.
Даже тем, кто уже с сединами.
Мать всегда остается матерью

Мы навеки сыны и дочери
Материнской любви таинственной.
Но от нас, суетой проглоченных,
Каждый день ускользает истина.

Бутафорских даров искатели,
Упускаем из виду важное:
В этом мире живут однажды лишь
Наши полные света матери.

Мы порою проходим мимо них
В час, когда они в нас нуждаются.
Отдаляемся и не каемся,
И теряем невосполнимое…

Но на все им хватает мужества.
Мягкий свет в их глазах внимательных.
Только ночью проснитесь, вслушайтесь:
Где-то матери плачут. Матери…

© Натали Паладий-Ростова


А допомагала нашій трійці моя улюблена виконавиця (автор пісень і слів) Євгенія ЗЕНЮК, яка до всього огорошила мене одразу 5ма піснями на мої вірші, а також дуже яскраво постала перед нами у якості тонкого та дотепного поета-лірика, який уособлює жіночу долю...

Молодець, Женька! Шкода, що обставини не дозволили нам мати відео вечора. Значить, буде ще нагода зустрітися і розділити сцену.

У проведенні вечора нам також допомагала творча родина Наталі  - чоловік  Андрій Паладій
 

і син Мартін.


Вечір був насиченим і змістовним. Звучали вірші про болюче сьогодення, філософська лірика, вірші про кохання і жіночий дотепний гумор. Отакі ми різні і талановиті, - саме ті, заради яких бібліотека відкриває двері у свій заслужений вихідний день! Дякуємо!!! Хто не знайшов можливості відкрити нас для себе - ми не винні!!!

 


Після того, як життя дало мені цих чудових дівчат, я знаю як виглядає людяність!!!


ЧЕЛОВЕЧЕК

...Увлечёшься, бывает, влюбчиво,
без зазрения… от души!..
Человечек с душою-кружевом –
светом-былью к тебе пришит!..
А тебе от того – лишь выгода:
сам красивее стал, стройней
(будто стройность ты эту – выбегал,
голодая по встрече с ней!).
Стал честней от Его прозрачности.
И восторженней. И добрей.
И способнее на чудачества.
И понятней для всех дверей...

И треть века не зря потрачено!
И готов ты простить злой век,
раз бродил по нему, незрячему,
сердцем видящий человек…
И готов ты Его, как флаг нести
(так, глядишь, – и весь мир спасём) –
за отсутствие глупой зависти,
за созвучность во всём. Во всём!
За приятную недосказанность,
импульс – сердцу, глоток – уму…
И не будут томить привязанность
и «пришитость» души к Нему.

Станут точкой невозвращения
и началом больших начал
всплеск заочного Восхищения,
хрупкость родственного Плеча.

© Татьяна Яровицына

Цого вечора ми до того ж мали честь бути свідками дарунку оцього дивного художнього витвору від майстра Олександра Миронова "Гринівській Вітальні"
 

СЛАВА НАШИМ УКРАЇНСЬКИМ ТАЛАНТАМ!!!

 Всего комментариев: 0