АНОНСИ ЗУСТРІЧЕЙ ЗІ СПРАВЖНІМ

» НЕПЕРЕМОЖНІ-28 о Дня Гідності та Свободи
» Згадуємо добрим словом Захисників України
» НЕПЕРЕМОЖНІ у Новгород-Сіверському
» НЕПЕРЕМОЖНІ-26, Межигір’я
» ЗНАЙ НАШИХ: Українська докласична поезія
» "Мовою серця". Розмай вражень
» "Воля громади: Червона доріжка Гідності"
» УКРАЇНСЬКІ ПЕРЕДЗВОНИ-11. День Незалежності
» ПО ЖИВОМУ
» ТЕНДІТНА СИЛА в Музеї Шістдесятництва
» "Тендітна Сила" йде в люди
» НЕПЕРЕМОЖНІ. День Києва-2107
» "Тарас Шевченко єднає народи". ЕМОЦІЇ
» ПЕРЕМОЖЦІ ІІ Міжнародного проекту-конкурсу "Тарас Шевченко єднає народи" в номінації "ВІДЕОФОРМАТ"
» ПІДСУМКИ ІІ Міжнародного проекту-конкурсу Тарас Шевченко єднає народи. Номінації НАЖИВО та МІЙ ШЕВЧЕНКО
» Вийшла друком моя "ТЕНДІТНА СИЛА"
» Роздуми про українську поезію
» Положення про ІІ Міжнародний проект-конкурс "ТАРАС ШЕВЧЕНКО ЄДНАЄ НАРОДИ"
» Українські Передзвони-10
» Поезія як жінка
» Мрії Небесної Сотні. Відзнаки Героїв
» Звичайна, здавалося б, зустріч...
» ВІДКРИТИЙ ЛИСТ ДО ДРУЗІВ - близьких і далеких, майбутніх і колишніх
» Презентація альбому "СОНЯХИ" В’ячеслава Купрієнка
» УКРАЇНСЬКІ ПЕРЕДЗВОНИ - 9
» Мої Карпати
» НЕПЕРЕМОЖНІ у Центрі соціально-психологічної реабілітації дітей №1
» Час Візбора - 2016
» Презентація збірки авторів Донбасу та Криму "АТО...Мы, Судьбы..."
» УКРАЇНСЬКІ ПЕРЕДЗВОНИ - 8





© Тетяна Яровицина, 2011



 » Презентація альбому "СОНЯХИ" В’ячеслава Купрієнка
 

НОВИНИ * АВТОРСЬКИЙ САЙТ ТЕТЯНИ ЯРОВИЦИНОЇ * ПРОСПЕКТ ПІДНЕСЕННЯ

Презентація альбому
В’ячеслава Купрієнка

"СОНЯХИ".
Центральний будинок офіцерів ЗСУ
03.11.2016

НОВИНИ * АВТОРСЬКИЙ САЙТ ТЕТЯНИ ЯРОВИЦИНОЇ * ПРОСПЕКТ ПІДНЕСЕННЯ

 

...Ці спогади я пишу, скоріше, для тих, хто не знайомий з творчістю В’ячеслава Купрієнка,  хто волею обставин не зміг бути присутнім на зустрічі 3 листопада в Центральному будинку офіцерів ЗСУ, та для тих, хто щойно був підкорений талантом митця і опісля концерту розпитував мене, ДЕ ШУКАТИ ЦЮ ЛЮДИНУ та інших учасників концерту?

Отже, це був концерт, без применшень, епохального значення.
В’ячеслав Купрієнко, відомий волонтер, поет, письменник, автор-виконавець та наш добрий друг презентував свій новий альбом «СОНЯХИ», який є, по суті, глибинним пісенно-поетичним аналізом доби – від сталінізму, через Другу Світову, Афганістан, до подій Революції Гідності та російсько-української війни.
 


 

Ця неповторна подія відбувалася за підтримки Української асоціації інвалідів АТО на чолі з Сергієм Тріскачем.
 


Людина, яка пройшла свій власний болючий шлях внаслідок подій в Афганістані, залишилася незламною і нині всіма можливими способами допомагає іншим. Величезна шана таким стоїкам рідної землі, які рухають історію…
 


 

Приємно було чути слова гостей, які говорилися про В’ячеслава Купрієнка зі сцени, - і погоджуватися з кожним. І особливо «купувало» те, що людина, для якої жертовність стала буденною справою, жодного разу за 3 години концерту не стукнула себе п’ятою в груди і не затнулася про свої заслуги, а спілкувалася з кожним з нас, як з рівним і здатним не на менше. Мене завжди дивувала і захоплювала його віра в людей. Чи це таким чином (через інших) проявляються його воля і віра в себе?
 


 

На концертах у Купрієнка завжди цікаво, глибоко і змістовно. Найсильніші емоції примушують глядачів мимоволі втискатися в крісла, опинятися на місці Дійової Особи, переживати ті ж емоції, що й вона, незалежно від тематики концерту. Йому, якнайбільше з усіх відомих мені поетів і виконавців, вдається доносити світові явище людського болю, співчуття, невпинного самопошуку. Саме тому його дії завжди мали і матимуть потужну підтримку небайдужих людей.

Презентація альбому Купрієнка «СОНЯХИ» здивувала шанувальників його таланту як мінімум двічі.



Респект дизайнерові Дарії Купрієнко та студії звукозапису "VL Records"

Перший парадокс – Купрієнко і українська. І не тільки в піснях, а й під час проведення концерту!!! Не вдаватимусь до розлогих роздумів, скажу стисло: нещодавно я збагнула одну річ. Перехід на спілкування мовою нашої держави – це також маленький подвиг. Поки дехто шукає причини, чому і як його не вчинити, багато хто з наших співвітчизників (і, як ми бачимо, в досить зрілому віці) сміливо переходить на українську. По собі знаю, який це непростий і тривалий процес. А якщо долучити цей маленький подвиг до решти чеснот Особистості, то почуття здивованого захоплення просто неминуче. Всі ми знаємо, скільки часу присвячує В’ячеслав Купрієнко зміцненню духу українців - і на передовій, і на решті території України, яку дивом оминула біда.

Вдруге тенькнуло в душі від поеми «ДІД». Моя родина має власну гірку історію (до речі, мій 80-річний батько був присутній на концерті), саме тому мене пробрало до тієї далекої генної глибини, на яку сміливо копнув автор.
 


Мені завжди імпонувало його уміння ставити слово надзвичайної потужності наперед форми й доповнювати його музично, інтонаційно. Але цього разу я була таки здивована самим звучанням поеми, яку не раз перечитувала очима. Зала  була схвильована, як і я. Приємно було бачити серед нас розчулених Купрієнків-старших. А момент обіймів з татом і мамою був щемливим до сліз. Зала аплодувала. Що може бути кращим за рідні обійми?
 


 

Й без того потужному вечору додало глибини знайомство аудиторії з сучасною поезією. Так сталося, що співавторами альбому стали жінки – поети Олена Іськова-Миклащук («Небо в окопах», «Іловайська самота»), Марина Курапцева («Перед стіною»), ну і я, тетяна Яровицина («Тихо, батько іде!», «Україна»). Мені дуже подобаються пісні на мої вірші, але за дівчат я просто щаслива: не відчуваючи відповідальності за кожне слово, можу насолоджуватися результатами цих унікальних музично-поетичних тандемів. Цікаво було спостерігати, як люди реагують на ту чи іншу пісню, а як – на поетів наживо.
 



Олена Іськова-Миклащук



Тетяна Яровицина

Величезним сюрпризом стала участь у концерті дивовижного поета з Маріуполя – Оксани Стоміної. Як і будь-який справжній патріот своєї землі, Оксанка багато робить для України. Люди, затамувавши подих, слухали посланника прифронтового міста, який пережив разом з «Мариком» період окупації, визволення і ще багато чого, на що багато хто з нас волів би закрити очі. Користуючись нагодою, Оксана презентувала збірку авторів Українського Донбасу "ПО ЖИВОМУ", які словом і ділом борються за визволення рідного краю.
 


Ми з друзями, порадившись, чим би нам віддячити Купрієнкові з нагоди виходу «Соняхів», констатували, що ще жодного разу нічого йому не дарували, тож чи не час обдарувати його вишиванкою? У традиційній вишиванці його, здається, ще ніхто з нас не бачив. Бажаючих долучитися до привітання виявилося так багато, що вишиванок вийшло аж дві: кольорова та білим по білому. До сорочок лягли оберегом прозові і віршовані привітання друзів і шанувальників – від Харкова і Сніжного до Хмельниччини й Тернопільщини. Хотілося, аби дарував вишиванку той, хто знає їй ціну, і кого по-людськи шанує винуватець події. Такою надзвичайною людинкою стала Оксанка.
 


А ось дещо з побажань...

Володимир Патола, м. Київ (Тернопільщина)

Тебе не раз вогнем хрестила доля,
Кидала в бій історія капризна.
Бурхливі дні загартували волю.
Тому що «совість – це і є Вітчизна»,
Тому що справжній, з честю наодинці,
А правда – так вона понад усе.
Цей оберіг найкращих українців
Нехай тобі удачу принесе!

Ігор Рубцов, м. Київ (Донеччина):
 
=Режим непереможного=           
Мікрофони, гітара, горлянка...
/Карколомний режим семиденки/
Кімоно, камуфляж, вишиванка –
Еволюції Купрієнка.


Наступного дня обдарований Кобзар Спецназу подякував і сказав, що ніби за розміром підійшли обидві сорочки. Цікаво, яка йому найбільше припаде до душі?

Серед багатьох інших подарунків артистові був ще один, вельми цікавий, - килим з зображенням портрету радянського генерала Маргелова. Не хочеться образити дарувальників, та чи не час узагалі відійти від ідолопоклонництва, яке невблаганно відтягує нас у середньовіччя?

Геннадій Бондар, чия неперевершена гітара супроводжувала весь концерт, додавав особливої, тонкої музичної нотки чоловічій силі автора пісень. Що то є поєднання двох визначних талантів!  Величезна подяка Гені за довгі роки плідної співпраці з В’ячеславом Миколайовичем. Відтепер і я маю дивовижної сили диск, який стане частиною новітньої української історії.

Відеокліпи, показані на великому екрані, занурювали з головою в атмосферу кожної пісні...


Квартет "Гетьман", який долучився до запису пісень про Майдан, також брав участь у концерті. Дві пісні з репертуару квартету «Над Дніпровою сагою» та «Нам є, що захищати!» дали таку потужну енергетику, що люди мали змогу емоційно видихнути, набути піднесення і ентузіазму. Нам, дійсно, є що захищати! Нам є що берегти!
 


Особисто дякую квартетові за їхній внесок у пісню «Тихо, батько іде!». Ніколи й не сподівалася опинитися у співавторах з цілими "Гетьманами"…

Ще одне диво вечора –
Іванка Червінська, фіналістка «Голосу країни», надзвичайно вродлива і талановита дівчина, чистий голос якої зняв з усіх емоційну втому і додав дивовижного почуття радості і гордості за Україну. Зала не відпускала, воліючи слухати і милуватися.
 


Добігала кінця третя година концерту…
 


Несподівано для усіх концерт нашого дорогого світоча було завершено словом - в цілковитій тиші прозвучав вірш «На Крымском перекрёстке», написаний у березні 2014 р. і адресований "брату". "...СОВЕСТЬ - ВЕДЬ ОНА И ЕСТЬ ОТЧИЗНА". І справді...
 


У людей забракло слів і місця для емоцій... Зала звелася.

...Потім ще з добрих півгодини всі, без винятку, учасники концерту вислуховували вдячні відгуки, віддавалися обіймам і розумінню, що не дарма живуть...

 



В оточенні волонтерів
 

В оточенні співавторів


Дякую за фото Ігору Рубцову, Ганні Семеновій, Володимиру Патолі, Юрію Селютіну
На відео чекаємо.
 

...Отже, було широко, глибоко, боляче, але то був світлий біль.

Ще й досі в душі - 37-й рік... долі діда-прадіда Купрієнків... «Шаркают старики» – ветерани Другої Світової... 9 травня з гвоздиками в руках пережидає очеплення з нагоди прибуття президентського кортежу старенький ветеран... Розгубленим поглядом дивиться в душу воїна-інтернаціоналіста «Верблюжонок»-сирота... «Зима свободы», якою український народ виборює свободу на Майдані... Великим дружним роєм здіймаються волонтери - «Пчелы»... Лелека несе донечку загиблому «Олеженьке»... Змучена «Іловайською самотою» жінка чекає на повернення з АТО рідного воїна, від якого декілька діб ані звісточки... «Небо в окопах» і «свята водиця материних сліз» у «небезпечній своїй Україні»... і тепла, жива, неймовірно співчутлива зала. І над усім цим - "СОНЯХИ"...
 

І ще одне...

Дорогий В’ячеславе!
Ми з друзями щиро пишаємося Вами і дякуємо, що Ви є у країни і в кожного з нас!
За потреби спирайтеся на наші чоловічі плечі))

================================

До всього, на концерті в рамках Благодійного проекту НЕПЕРЕМОЖНІ,
заснованому і очолюваному В. Купрієнком, було оголошено збір коштів на підтримку важкопораненого воїна з Добровольчого батальойну «Донбас» - 32-річного
Романа Максимця. Люди мали можливість допомогти - і вони це зробили з притаманною українцям щедрістю. Частину коштів від реалізації дисків і книг доклали до благодійної скриньки сам В’ячеслав та учасники концерту. ВЕЛИЧЕЗНА ПОДЯКА УСІМ!!!
 


Спільними зусиллями зібрано 7040 грн., які було перераховано на рахунок матері Ромчика. Отримання підтверджено. Думаємо над іншими способами допомогти.
 


Хлопчина потребує протезування трьох кінцівок та складної операції з відновлення зору закордоном. Хто ще не встиг долучитися до гідної справи, долучайтесь!

 

Моя щира вдячність лікарю-стоматологу Наталії Зіненко, яка була на концерті, за щиру допомогу!
 

ВІК ЖИВИ – ВІК ДИВУЙСЬ...

В цих уважних очах
росяніє надія-тривога.
Та усмішка м'яка
заважає спитати про те.
Невимовне чуття –
розуміти, що лікар – від Бога.
Надто – знати, що він,
як і ти, не забув про святе!

(Вік живи – вік дивуйсь,
як, насправді, по-різному кожен
у непевному світі
себе понад будні несе
поміж «вірю-не-вірю»
й відвертими «можу-не-можу»...)
Гроші… Гроші – ніщо,
та за певних реалій – усе.

Лікарі – люди різні.
До божого подиву різні!
І тоді, як колеги
захоплено грають в людей,
ЦЯ не тільки
із мене – укотре! –
нічого не візьме,
а і зверху – «Для хлопців!» –
тихенько своє покладе.

© Тетяна Яровицина

 


Ігор Рубцов    (05.11.2016 19:24)
Враження, сподіваюся, назавжди!
Ответ:
ТОЧНО!!!

 Всего комментариев: 1