АНОНСИ ЗУСТРІЧЕЙ ЗІ СПРАВЖНІМ

» "Мовою серця". Розмай вражень
» "Воля громади: Червона доріжка Гідності"
» УКРАЇНСЬКІ ПЕРЕДЗВОНИ-11. День Незалежності
» ПО ЖИВОМУ
» ТЕНДІТНА СИЛА в Музеї Шістдесятництва
» "Тендітна Сила" йде в люди
» НЕПЕРЕМОЖНІ. День Києва-2107
» "Тарас Шевченко єднає народи". ЕМОЦІЇ
» ПЕРЕМОЖЦІ ІІ Міжнародного проекту-конкурсу "Тарас Шевченко єднає народи" в номінації "ВІДЕОФОРМАТ"
» ПІДСУМКИ ІІ Міжнародного проекту-конкурсу Тарас Шевченко єднає народи. Номінації НАЖИВО та МІЙ ШЕВЧЕНКО
» Вийшла друком моя "ТЕНДІТНА СИЛА"
» Роздуми про українську поезію
» Положення про ІІ Міжнародний проект-конкурс "ТАРАС ШЕВЧЕНКО ЄДНАЄ НАРОДИ"
» Українські Передзвони-10
» Поезія як жінка
» Мрії Небесної Сотні. Відзнаки Героїв
» Звичайна, здавалося б, зустріч...
» ВІДКРИТИЙ ЛИСТ ДО ДРУЗІВ - близьких і далеких, майбутніх і колишніх
» Презентація альбому "СОНЯХИ" В’ячеслава Купрієнка
» УКРАЇНСЬКІ ПЕРЕДЗВОНИ - 9
» Мої Карпати
» НЕПЕРЕМОЖНІ у Центрі соціально-психологічної реабілітації дітей №1
» Час Візбора - 2016
» Презентація збірки авторів Донбасу та Криму "АТО...Мы, Судьбы..."
» УКРАЇНСЬКІ ПЕРЕДЗВОНИ - 8
» НЕПЕРЕМОЖНІ. День Києва 2016
» Урочисте закриття МІЖНАРОДНОГО ПРОЕКТУ-КОНКУРСУ
» ТАРАС ШЕВЧЕНКО ЄДНАЄ НАРОДИ. Підсумки Міжнародного проекту-конкурсу
» Село Майбутнього
» 36,6 - Творчий вечір здорового самопочуття





© Тетяна Яровицина, 2011



 » НЕПЕРЕМОЖНІ в Бібліотеці на Кавказькій
 

НОВИНИ * АВТОРСЬКИЙ САЙТ ТЕТЯНИ ЯРОВИЦИНОЇ * ПРОСПЕКТ ПІДНЕСЕННЯ

Бібліотека на Кавказькій долучилася
до проекту НЕПЕРЕМОЖНІ

НОВИНИ * АВТОРСЬКИЙ САЙТ ТЕТЯНИ ЯРОВИЦИНОЇ * ПРОСПЕКТ ПІДНЕСЕННЯ

 

Для чого існують друзі? А хоча би для того, щоби у разі твоєї втоми взяти частину твого боргу перед Вітчизною на власні плечі.
Віднині
Бібліотеку на Кавказькій сміливо можна вважати Другом.
Пропонуємо звіт про зустріч Очима Бібліотеки:

"Наша українська земля зростила не одне покоління справжніх патріотів, людей, відданнях своєму народові. Саме такі гості сьогодні завітали до читальні на зустріч з учнями спеціалізованої школи №115.
 


 

Сьогодні розмова йшла одночасно про війну і мир.

У неспокійні часи сьогодення, коли наша земля потерпає від ворожого засилля, коли ллється безневинна кров наших хлопців, ніхто не залишається байдужим, черствим і бездіяльним.

Тетяна Яровицина, людина з небайдужим серцем, поділилася з присутніми своєю проникливою лірикою. Коли вона читає свої вірші, душа ніби замирає, відривається від землі і перебуває в якомусь іншому вимірі, чесності, любові, вірності і добра.
 


Поет із Донеччини  Ігор Рубцов, який став безпосереднім очевидцем страшних подій на сході нашої країни, як ніхто може передати емоції та переживання людей, які не скорилися нав’язаним обставинам та залишилися справжніми носіями української культури, незламного духу нації.
 


Людина із відкритим серцем і безмежною співочою душею - В’ячеслав Купрієнко. Автор-виконавець, письменник, афганець, волонтер. Своєю творчістю заряджає позитивом, оптимізмом, вірою та надією у краще майбутнє.



Наші гості запалили серця усіх присутніх, зігріли любов’ю і милосердям, подарували частинку свого душевного настрою і тепла. Дякуємо їм за масу отриманих позитивних емоцій, від яких час від часу перехоплювало подих!"

Дякую також Другові Ігорові Рубцову за підтримку проекту та за власний фотозвіт!

"Проект, який триває вже понад рік і має на меті через творчі засоби донести до слухачів, глядачів ідею про єдність української нації, нескореність і миролюбність, а також спонукає до жертовності на користь тих, хто, жертвуючи найдорожчим, став на захист України, мав свій черговий вихід на публіку у бібліотеці на Солом'янці.

Учасники звернулися зі своїми мистецькими творами до учнів 10-го класу спеціалізованої гімназії імені І. Огієнка (англійська мова).

Ми у колі пілітків хотіли поговорити про мир. Про що іще говорити, коли у нас війна? Коли я питав Тетяну Яровицину про генеральну лінію зустрічі, вона мені так і сказала: "Я говоритиму про мир, а ви із В'ячеславом вже як знаєте". Цього напрямку і трималися, читаючи вірші, співаючи про... війну. Можливо, єдиний спосіб закарбувати у свідомості ідеї миролюбності - це показати різні грані війни. Таня обрала для десятикласників наймудріші свої вірші, доступні для їхнього розуму і водночас такі, що мають в собі неспростовну логіку: немає нічого гіршого за братовбивство.

В'ячеслав Купрієнко, об'єднавши в собу купу талантів, заспівав кілька пісень афганського циклу. Чому саме і яка спільна фабула тієї війни і цієї? Чи ще актуальна тема радянсько-афганської м'ясорубки? А спільне є. Я підкреслюю це щоразу, як випадає нагода представити свої "батальні", точніше "постбатальні" поезії. Тоді агресором були ми. І не спадало на думку у середині чи наприкінці вісімдесятих, що нашими містами сіятимуть смерть ті самі танки, БМП, БТР, "Гради" та інші неприродні "опади". Нині ми, як коли афганці на нас, дивимось через призму вже не викривленої ідеологією свідомості, а глибоко страждаючи від абсурду незрозумілої, нелюдської бійні.

Отак ми поговорили про мир, та ще трошки поспілкувалися, мало не написав, "у неформальній атмосфері". Ми від початку не збиралися формалізувати нашу зустріч. З молоддю не можна говорити протокольно. Їм важко донести нав'язливу мораль. Ми поспілкувались по-свійськи і хочемо, щоби наш невеличкий такий урок лишився головнішим, ніж ті, що вони відбули в останній день перед канікулами.
 

Чи вдалося? Треба питати молодих."

А від себе додам:

Дякую бібліотекарям з палаючими очима!
(зокрема - завідувачці бібліотеки
Ксенії Палій. Люди вийшли на роботу у власний вхідний заради дітей.)
Вони роблять гідну справу, творячи з бібліотек осередки справжньої духовності і людської взаємодії. До речі, з подивом дізналася про те, що після реформування бібліотечної системи більшість бібліотек набула статус закладів сімейного читання
(на кшталт закладів сімейної медицини)

 

 Всего комментариев: 0