АНОНСИ ЗУСТРІЧЕЙ ЗІ СПРАВЖНІМ

» "Мовою серця". Розмай вражень
» "Воля громади: Червона доріжка Гідності"
» УКРАЇНСЬКІ ПЕРЕДЗВОНИ-11. День Незалежності
» ПО ЖИВОМУ
» ТЕНДІТНА СИЛА в Музеї Шістдесятництва
» "Тендітна Сила" йде в люди
» НЕПЕРЕМОЖНІ. День Києва-2107
» "Тарас Шевченко єднає народи". ЕМОЦІЇ
» ПЕРЕМОЖЦІ ІІ Міжнародного проекту-конкурсу "Тарас Шевченко єднає народи" в номінації "ВІДЕОФОРМАТ"
» ПІДСУМКИ ІІ Міжнародного проекту-конкурсу Тарас Шевченко єднає народи. Номінації НАЖИВО та МІЙ ШЕВЧЕНКО
» Вийшла друком моя "ТЕНДІТНА СИЛА"
» Роздуми про українську поезію
» Положення про ІІ Міжнародний проект-конкурс "ТАРАС ШЕВЧЕНКО ЄДНАЄ НАРОДИ"
» Українські Передзвони-10
» Поезія як жінка
» Мрії Небесної Сотні. Відзнаки Героїв
» Звичайна, здавалося б, зустріч...
» ВІДКРИТИЙ ЛИСТ ДО ДРУЗІВ - близьких і далеких, майбутніх і колишніх
» Презентація альбому "СОНЯХИ" В’ячеслава Купрієнка
» УКРАЇНСЬКІ ПЕРЕДЗВОНИ - 9
» Мої Карпати
» НЕПЕРЕМОЖНІ у Центрі соціально-психологічної реабілітації дітей №1
» Час Візбора - 2016
» Презентація збірки авторів Донбасу та Криму "АТО...Мы, Судьбы..."
» УКРАЇНСЬКІ ПЕРЕДЗВОНИ - 8
» НЕПЕРЕМОЖНІ. День Києва 2016
» Урочисте закриття МІЖНАРОДНОГО ПРОЕКТУ-КОНКУРСУ
» ТАРАС ШЕВЧЕНКО ЄДНАЄ НАРОДИ. Підсумки Міжнародного проекту-конкурсу
» Село Майбутнього
» 36,6 - Творчий вечір здорового самопочуття





© Тетяна Яровицина, 2011



 » БЛОКПОСТ МИЛОСЕРДЯ
 

НОВИНИ * АВТОРСЬКИЙ САЙТ ТЕТЯНИ ЯРОВИЦИНОЇ * ПРОСПЕКТ ПІДНЕСЕННЯ

Блокпост Милосердя:
Війна триває - доброта не закінчується!

НОВИНИ * АВТОРСЬКИЙ САЙТ ТЕТЯНИ ЯРОВИЦИНОЇ * ПРОСПЕКТ ПІДНЕСЕННЯ

 

Матеріал українського видання Donpress.com
 
Марина Курапцева,

"Сонячний ранок минулої неділі, 17 квітня, вдався тихим та теплим. Навіть зазвичай бурхлива, як море, столиця, принишкла, насолоджуючись першими тепленькими днями напередодні літньої задухи в метро та автобусах. Тихо навкруги, мало тих, хто кудись поспішає - і тільки до дитячої бібліотеки квапляться турботливі й зосереджені, щирі й щедрі волонтери.

Разом — сила!

Про чудову ініціативу «Недільний обід у шпиталі» ми вже писали — київські бібліотекарі разом з іншими представницями столичної інтелігенції започаткували рух в допомогу бійцям АТО, що були поранені на Сході України під час бойових дій, який мав реалізуватися в досить вузькому колі.
 


«Чим ми, жінки, можемо допомогти нашим воїнам, які знаходяться в Національному військово-медичному клінічному центрі „Головний військовий клінічний госпіталь“?», — таке питання постало тоді перед дамами з ЦБС столиці України, і вони вирішили не тільки спілкуванням і душевним теплом підтримати наших Захисників. Смачні обіди, домашня випічка, чай, фрукти, цигарки … Все те, що ми передаємо на фронт, потрібно і тут.
 


Але добра звістка, як відомо, на землі не лежить, — і до бібліотеки тепер вже ходять і читачі київських бібліотек, і їхні друзі, і ті, з ким волонтери потоваришували при відвідинах центрального військового шпиталю в місті Києві.
 

Разом ми — сила. Такий принцип головує в усіх започаткуваннях волонтерів ініціативи «Недільний обід у шпиталі». Дуже хочеться, щоб кияни дослухалися до біди, яка зараз коїться на Сході. Минуло вже два роки з того часу, як розпочалася Антитерористична операція в Донбасі, як сталося те, чого ніхто не чекав: російські солдати та найманці напали на українську землю, а наші хлопці кинулися її боронити. Будь-яка війна — це не тільки героїзм, відвага та мужність наших Героїв.

З теплом, турботою та любов’ю

Минулої неділі до готування смачних налисників з різними начинками та салату з буряку й чорносливу долучилися Марія Морозенко, Валентина Горбачова, Тетяна Яровицина, Ксенія Палій, Віолетта Хачатурова з подругою, Світлана Гула, Лариса Шевченко з командою та Орися Чухрій.
 


«Якось не віриться, що це вже четвертий місяць Року Милосердя, що госпіталь став для нас місцем, звідки ми, віддаючи, самі черпаємо сили, що маємосвої маленькі досягення — на наших очах вже багато хлопців-бійців одужали, повернулись додому, а хто і на війну», — говорить одна з натхненниць ініціативи «Недільний обід у шпиталі» Іванна Щербіна, директор бібліотеки імені Реріха.

«Ми всі за цей чудовий час, проведений разом в спільній добрій справі, встигли так згуртуватися-здружитися, що оцих недільних зустрічей уже просто чекаємо!», — підхоплює знана українська письменниця Марія Морозенко, що теж стояла на самому початку шляху цього волонтерського руху.
 


Дійсно, добро, мабуть, — головне в людській природі. Як інакше пояснити те, що люди доволі часто відривають від власних родин копійчину та їжу, щоб приготувати обід для наших українських солдатиків? І захисники то цінують, вони чекають на зустрічі, і радіють «передачкам», як малі діти. Але більше вони потребують доказів того, що суспільство їх не зрікається, піклується про них — із вдячністю, на якую заслуговують Герої.

Соціальна адаптація після участі у військовому конфлікті проходить деколи важче, ніж гояться рани від осколків ворожих снарядів. Кожному з українських захисників важливо знати: ми про них пам’ятаємо. Наші серця так само, як і два роки тому, болісно стискаються, варто лиш побачити молодого хлопця в камуфляжі, що їде на Схід захищати нашу Україну.
 


Допомога Герою — на благодійному концерті

Вперше «Недільний обід у шпиталі» влаштовує благодійний концерт. Всі виручені кошти від продажу книг будуть направленні на лікування й реабілітацію пораненого бійця АТО Ковальського Володимира, який перебуває у Національному військово-медичному клінічному центрі «Головний військовий клінічний госпіталь», у клініці ушкоджень, травматологічному відділенні. За доволі сухими словами ховається біда молодої родини — і горе всієї нашої України.
 

Володимир Ковальський 27 січня 2015 року пішов добровільно у військкомат. Навчався на курсах замполітів, потім отримав направлення у 14-ту механізовану бригаду, де був заступником командира роти по роботі з особовим штатом. З травня 2015 р. призначили у розвідку, а 14 березня 2016-го під час виконання завдання підірвався на міні. Герою ампутували обидві ноги. Зараз дружина Володі чекає на дитинку, яка вже за кілька місяців повинна з’явитися на світ. Катерина намагається кожного дня приїжджати у шпиталь до чоловіка. Докладніше про Володимира Ковальського можна прочитати тут.

«Запрошуємо друзів приєднатися до громадської ініціативи „Недільний обід у шпиталі“ — благодійного концерту-аукціону „Блокпост Милосердя“. Всі виручені кошти від продажу книг будуть направленні на лікування й реабілітацію пораненого бійця АТО Ковальського Володимира, який перебуває у Національному військово-медичному клінічному центрі „Головний військовий клінічний госпіталь“, у клініці ушкоджень, травматологічному відділенні. Аукціон відбудеться 24 квітня о 15:00, в бібліотеці ім. В. Чкалова (вул. Кавказька, 7) ЦБС Солом’янського району м. Києва», — закликає учасниця ініціативної групи Ксенія Палій.


Війна триває, милосердя — не закінчується

Багато хто в Україні вважає, що «війна закінчилася» і «всі втомилися». Ініціатива «Недільній обід у шпиталі» існує з минулої зими — як усвідомлений волонтерський рух, але майже всі учасники спонтанно виниклого проекту є волонтерами з самого початку АТО. Сюжет про такі проекти не покажуть центральні ЗМІ. У «Недільного обіду в шпиталі» немає спонсорів. Волонтери не володіють фінансовими ресурсами для патентування / друку / поширення сувенірів з символікою.

 

 

Часто ми забуваємо про те, що у солдата, пораненого в Донбасі, і який потрапив в госпіталь, не завжди є сім'я, що готова дбати про нього, друзі, що готові підтримати, і гроші, щоб купити хоча б печиво до чаю. Це прості потреби, з яких складається все наше життя. І багатьом з наших хлопців відмовлено навіть у цьому.

Не хочеться писати про те, що це таке — бачити здорового, красивого хлопця, який знає: ніколи не зможе піти на танці, підхопити свою кохану на руки, навчити сина їздити на велосипеді… нічого з того, що належить робити повній сил людині. Ви просто подумайте про те, що для цих хлопців означає підтримка. І приходьте на благодійний концерт, щоб підтримати Героя та його молоду родину.

 

 

«Давайте поговоримо про цю війну, яка не закінчилася, давайте подумаємо разом, що ми можемо зробити для наших захисників ще. Спасибі тому, хто дочитав до цього місця. Я дуже-дуже вірю, що разом ми можемо допомогти нашим солдатикам адаптуватися, швидше видужати — і знову повірити в Людину і в Добро. Ми ж можемо, правда ж?», — закликають учасники волонтерського руху «Недільний обід у шпиталі», — закликають учасники ініціативи «Недільний обід у шпиталі».

P.S. Благодійний проект НЕПЕРЕМОЖНІ підтримує друзів! Разом ми... ну, ви в курсі))

Маринко, дякую за чудовий допис!

 

"СПИНИСЯ, БАЙДУЖОСТЕ!!" –

кличе блокпост Милосердя.
Уклякни й помисли,
а здужаєш – просто відчуй
чуже божевілля
тоді, як (ми люди відверті!),
безтямно живеш
і під себе гребеш досхочу...

Ніщо не пече
у твоїй кучерявій макітрі,
коли ти дожовуєш
свій кількаярусний стейк,
а хворе дитя
заощадження власні нехитрі
пораненим жертвує,
бо – милосердя святе?!!

Невже розуміє,
як, мамка, втомившись від ліку,
застигне, буває,
посеред нестатків своїх
у вічних ваганнях:
ці гроші – малечі на ліки
чи славному воїну
на життєдайний пиріг?

Та ніц не підкаже
життя безтурботного клекіт…
Тоді запитаєшся
потайки у самоти:
тобі – до аптеки
чи, може, – до бібліотеки,
де рідних багато
і всі незаможні, як ти?

Таки ризикнеш –
і відправиш у топку печалі .
І духом зігрієшся
в ко-ло-во-ро-ті добра…
Либонь, вже чекають
домашній обід у шпиталі,
який із піснями
готують матуся й сестра –

(чиїсь) тим, хто вижив
у вирві пекельного бою,
а доти – на сході,
боронячи світло, стояв...
У серці країни
триває війна із тобою,
байдужосте сита!
Його. І твоя. І моя…


© Тетяна Яровицина


Ксенія Палій, завідувач Бібліотеки на Кавказькій:

"2016 рік - оголошений роком Милосердя і наші перші кроки - це створення Громадської ініціативи «НЕДІЛЬНИЙ ОБІД У ШПИТАЛІ» задля підтримки бійців, які постраждали у зоні проведення АТО, і знаходяться на лікування у військовому госпіталі. Відвідини перетворилися в окремий рух, до якого долучилися всі, хто має бажання хоч трішки полегшити долю поранених бійців. Смачні обіди, звичайна людська підтримка, логічно переросли у рух вузько направленої ініціативи, яка дає можливість надати адресну допомогу конкретним людям.

Вчора
блокпост Милосердя розширив свої кордони, - зранку відбувся у бібліотеці, з якої ми саме й розпочинали свою ходу добра - у бібліотеці ім. М.Реріха (ініціатор Ivanka Shcherbyna)


й отримав своє продовження у бібліотеці на Кавказькій (ініціатор Ксения Палий),

де відбувся благодійний концерт-аукціон «Давати легше ніж просити».


Ведучою вечора була наша чудова Марія Морозенко.
 

Завдяки нашим меценатам : видавництвам "Фонтан казок", "Знання", "Кальварія", Дитячому журналу "Пізнайко" ми змогли зібрати 2500 грн.

 

 


Кошти, виручені від продажу книжок, які нам надали спонсори,
 

будуть направлені на лікування й реабілітацію пораненого бійця АТО - Ковальського Володимира.


Він отримує лікування у Національному військово-медичному клінічному центрі «Головний військовий клінічний госпіталь», у клініці ушкоджень травматологічного відділення.

Приєдналася та підтримала наш концерт творча актив-група, яка була з нами протягом усього часу: Тетяна Яровицина - поетеса, волонтер; автор - виконавець, письменник, афганець, волонтер - В’ячеслав Купрієнко; людина із тонкою душею, яка не дивлячись на пережите, вміє віддавати людям всю щирість своєї душі - журналістка і поетеса - Марина Курапцева.

Підсумовуючи все вищесказане, можна з упевненістю стверджувати: благодійність дійсно є найбільшим виявом гуманності, бо саме завдяки цій людській здатності — безкорисливо прийти на допомогу іншим — у цьому світі не зникає добро. Мабуть, саме тому, благодійність завжди в народі вважалася й уважається вищою чеснотою, а ті, хто здатні на неї, здобуваються на щиру шану.

Дякуємо всім, хто приєднався до «блокпосту Милосердя»!"
Маємо ще 300 грн. від добрих людей

 Всего комментариев: 0