» Побачення наосліп
   - В Стране Упрёков снова новоселье!

» Читачі радять
» Нові твори

» Слідами Натхнення
   • Острівець довіри
   • Поки є райдуга
   • СПIВЗВУЧНIСТЬ
   • Ніжність
   • 25-ті кадри
   • Про життя з усмішкою
   • Навмисне не утнеш
   • Діалог із дитинством

» Лікоть до ліктя
» Мої Вчителі




 







      © Тетяна Яровицина, 2011
              © Татьяна Яровицына, 2011      



 » У нашого кохання є ім'я (українською)


Спраглим поцілунком обпечи!
Знатиму: щасливий ти зі мною.
Буду я і вдень, і уночі
вірною дружиною земною!
Ніжно-ніжно в очі подивись...
Вії затремтіли від чекання:
лине із розширених зіниць
небом щедро послане кохання.


Любов одна в житті, лише одна!
Як сталося, що стрілися ми з нею?
Який її таємний дивний знак
відчули ми і тілом, і душею?
Відтóді і навіки ми – сім’я,
з небесного на те благословення,
і в нашого кохання є ім’я –
це донечки маленької наймення.

Де б не був ти, милий, не забудь,
що чекають очі й оченята!
Ось вона, життя найвища суть:
ми тепер з тобою – батько й мати!
До грудей обох нас пригорни...
Зайвих слів і пóрухів не треба!
До зірок обличчя поверни –
з вдячністю подивимось на небо!

© Татьяна Яровицына


Источник изображения здесь:
http://помогаем.рф/img/kissing.jpg


Нравится

 Всего комментариев: 0