» Побачення наосліп
   - РУКА

» Читачі радять
» Нові твори

» Слідами Натхнення
   • Острівець довіри
   • Поки є райдуга
   • СПIВЗВУЧНIСТЬ
   • Ніжність
   • 25-ті кадри
   • Про життя з усмішкою
   • Навмисне не утнеш
   • Діалог із дитинством

» Лікоть до ліктя
» Мої Вчителі




 







      © Тетяна Яровицина, 2011
              © Татьяна Яровицына, 2011      



 » ТИ ЩАСЛИВА ЛЮДИНА, ТАРАСЕ!!!

 

«Ти – щаслива людина, Тарасе!»
Мо’, за це хтось і цикне на мене,
бо життя Твоє всіяне рясно
лихоліттями, злиднями… Певне,
і не думав ти, рідний, тоді ще,
що колись на великих майданах
будуть дихати волею вірші,
що стікали з душевної рани...
Що читатимуть їх, як молитву:
від катарсису – до самострати.
Що із ними ітимуть у битви –
на багнети, на кулі й гранати…

Хай Тобі закидають ув очі
привселюдно в містечках і селах,
що занадто сумний Ти, Пророче,–
глибина не буває весела!
Скільки треба учитись пірнати,
щоб Твою глибочінь зрозуміти?!
Знай: у Тебе не просто фанати!
Маєш гідні Шевченкові діти.
Син палкий, що Тебе оживляє, –
він нізвідки в сім світі не взявся.
Він народжений Словом безкраїм…
Ти щаслива людина, Тарасе!

© Тетяна Яровицина


Нравится

 Всего комментариев: 0