» Побачення наосліп
   - Не дай нам Бог...

» Читачі радять
» Нові твори

» Слідами Натхнення
   • Острівець довіри
   • ПОКИ Е РАЙДУГА
   • Співзвучність
   • Ніжність
   • 25-ті кадри
   • Про життя з усмішкою
   • Навмисне не утнеш
   • Діалог із дитинством

» Лікоть до ліктя
» Мої Вчителі




 







      © Тетяна Яровицина, 2011
              © Татьяна Яровицына, 2011      



 » СТВОРИТИ ПОЛЕ

 

Я чую, як зріє слово,
вростаючи в землю нашу...
Моя невгамовна доле,
з ним клопоту – ого-го!..
«У слові – життя основа. –
досвідчені люди кажуть. –
То ж треба створити поле
довкола слова свого,
аби воно мало силу.»
І от я у центрі поля
натхненного, золотого
під небом синім стою –
натомлена і красива,
свідома й щаслива з того,
що слово пізнало волю,
здобувши святу ріллю…
Вкорінене слово правди
наближує перемогу.
Не зморює серця будень –
вбива неробочий день...
А поле… воно не зрадить!
І, знаючи задля кого,
працюю. Все – людям, людям...
Ще й трішечки – для людей.
Лоскоче достиглим німбом
колосся, хмільне на дотик,
і тішаться спраглі руки
надіями на врожай.
І пахне майбутнім хлібом
щоденна моя робота.
І мариться: ділять внуки
омріяний коровай.

© Тетяна Яровицина

 

 


Нравится

 Всего комментариев: 0