» Побачення наосліп
   - Будь мужчиной!

» Читачі радять
» Нові твори

» Слідами Натхнення
   • Острівець довіри
   • ПОКИ Е РАЙДУГА
   • Співзвучність
   • Ніжність
   • 25-ті кадри
   • Про життя з усмішкою
   • Навмисне не утнеш
   • Діалог із дитинством

» Лікоть до ліктя
» Мої Вчителі




 







      © Тетяна Яровицина, 2011
              © Татьяна Яровицына, 2011      



 » Сонце заходить на сході

 

Змiщено цiнностi. Годi чекати зi сходу
свiтлого сонця, нового прекрасного дня...
Мапа краiни забарвлена кров'ю зi споду.
Хтось хитровладий меча понад нею здiйняв,
мов невмирущим є... Цiлить в матусинi груди.
Мати ж бо знає, яка вона люта, вiйна.
От вам цiна плазування, блюзнiрства, облуди...
Мертвi сини, переляканi внуки – цiна!
Змiнено цiнностi. Сонце заходить на сходi –
i для людей, i для нелюдiв. Боже... Агов!
Дай без вiйни зрозумiти: так хто ж таки злодiй? –
всім, хто тяжiє до бiльшого зла, та "свого".

© Тетяна Яровицина


Нравится

 Всего комментариев: 0