» Побачення наосліп
   - К СМИ, с благодарностью за "культпросвет"

» Читачі радять
» Нові твори

» Слідами Натхнення
   • Острівець довіри
   • ПОКИ Е РАЙДУГА
   • Співзвучність
   • Ніжність
   • 25-ті кадри
   • Про життя з усмішкою
   • Навмисне не утнеш
   • Діалог із дитинством

» Лікоть до ліктя
» Мої Вчителі




 







      © Тетяна Яровицина, 2011
              © Татьяна Яровицына, 2011      



 » стРУС мозку

 

Весь світ здригається, бо чує,
як «миротворить» старший брат.
А хто із ким за що воює –
спитайте в правд. Цинічних правд…

Повідбирало людям розум…
Бомблять, бо люблять! Сміх і гріх…
Війна за «русские берёзы»
відтак влаштовує усіх…

Обличчя в істини жахливе:
неправда в кожного своя.
Народ вставав за справедливість –
лукавий всупереч стояв…

З одчаю вірять українці,
що росіяни всі – кати!
Десь так ненавиділи німців
бабусі наші і діди.

Гірчить доба… Вбиває слово…
Калічить кожна новина…
Збивають в небі «випадково»…
Ніхто не винен. Бо – війна.

А у війни – жорстокий розклад.
І необмежений ліміт.
Сьогодні МИ зі стРУСом мозку –
назавтра буде цілий світ!

Великі світу вміють грати
в азартну гру "Твоє-моє"!..
Дрижить вже й Місяць в небі. Раптом
якийсь недоумок зiб'є?

І теж не буде винуватий.
Хтозна – на відстані руки
у нас Росія чубить Штати,
чи Штати Рашу, навпаки?!..

Що – мука кожної людини,
якщо є зброя у руках?..
…Та хай там як, а з України
не вийде ласого шматка.


Нравится

 Всего комментариев: 0