» Побачення наосліп
   - ЗАНЯТНО О ЖИВОТНЫХ: Большие планы маленького мишки

» Читачі радять
» Нові твори

» Слідами Натхнення
   • Острівець довіри
   • ПОКИ Е РАЙДУГА
   • Співзвучність
   • Ніжність
   • 25-ті кадри
   • Про життя з усмішкою
   • Навмисне не утнеш
   • Діалог із дитинством

» Лікоть до ліктя
» Мої Вчителі




 







      © Тетяна Яровицина, 2011
              © Татьяна Яровицына, 2011      



 » Подожди !!!

 

 

Я до мови ішла як до храму.
Манівцями. Стежками. Шляхами...
Поміж рiзно-розумних людей...
Та із мовою – все як i з Богом.
(Рабство духу – внікуди дорога).
Полюби – i Вона увійде!

Я зцілилась. Одужа хтось інший...
Але мовності не перебільшуй.
Слово край від війни не спасе!!!
Бо людина – це вчинки, не мова.
Хай вона сто разів калинова...
Сестро, людяність понад усе!

Україна, як Бог, триєдина.
Чуєш, рідна, без роздумів гинуть
"іншомовні" хлоп'ята  за нас!!!
Не роз'єднуй. І будемо разом.
Дай до нас підтягнутись Донбасу!
Може, це вже останній твій шанс...

Дай країні мудрішою стати.
І тоді колисанкою мати
зробить більше, ніж сотня вождів.
Це нескоро все буде, нескоро...
Та в серцях закінчилась покора!..
Не рубай. Озирнись. ПОДОЖДИ!

Як до віри, до мови не силуй,
хоч вона i свята, i красива.
Світ – i той поверта в її бік...
І не треба мені, християнці,
диких танців на крові "поганців".
А тобі?
            А тобі?
                       А тобі?

© Тетяна Яровицина


Нравится


Ігор Рубцов    (14.08.2014 17:06)
Відчуваю, наскільки глибоко ти пережила цей вірш. Не силою ти навернулася до мови, радуючи мене кожного разу новими й новими віршами українською. Ти й у двомовності прекрасна, як поетеса, як людина. Правда і краса, звісно ж, не у мові. А знаєш, я радий, що ніхто з моїх друзів не дотягне того рівня... поваги, у найширшому сенсі слова, як ти. А ще подобається зверненя - "рідна". У чомусь незгодні, десь не притерлися і часом завдає прикрощів, але людяності не втрачаєш. Впевнений, що тебе похвала ніколи не зіпсує, бо ти - Людина.

 Всего комментариев: 1