» Побачення наосліп
   - ВІДЧУЙ УСЕ!..

» Читачі радять
» Нові твори

» Слідами Натхнення
   • Острівець довіри
   • ПОКИ Е РАЙДУГА
   • Співзвучність
   • Ніжність
   • 25-ті кадри
   • Про життя з усмішкою
   • Навмисне не утнеш
   • Діалог із дитинством

» Лікоть до ліктя
» Мої Вчителі




 







      © Тетяна Яровицина, 2011
              © Татьяна Яровицына, 2011      



 » Незрадливо

Я чекатиму… на тебе… все життя!

Ти ж хотів … від мене… це почути?!

Лиш одужуй, братику! Й затям:

я мабуть що створена для скрути.

А у щасті – вперта. Неземна.

Пізно, братку…  Де ти був раніше?

Бо вже світом бродить десь вона.

Небайдужа. Вірна. Ніжна-ніжна…

Усміхнувся. Бачу – ще дитя.

В глибочінь пішов убивчий відчай…

Буду із тобою все життя!

Незрадливо. У її обличчі.


Нравится


Ігор Рубцов    (16.09.2014 22:34)
Знаєш, можливо ми, чоловіки, здорові серед понівечених наразі і непотрібні? Я ще подумаю над тим, іти чи не іти. У дівчат вийде краще. Хочеться піти. Тільки треба безпомилково визначитись - із чим?

 Всего комментариев: 1