» Побачення наосліп
   - Громоотвод

» Читачі радять
» Нові твори

» Слідами Натхнення
   • Острівець довіри
   • ПОКИ Е РАЙДУГА
   • Співзвучність
   • Ніжність
   • 25-ті кадри
   • Про життя з усмішкою
   • Навмисне не утнеш
   • Діалог із дитинством

» Лікоть до ліктя
» Мої Вчителі




 







      © Тетяна Яровицина, 2011
              © Татьяна Яровицына, 2011      



 » ЛАГІДНИЙ ВІРШИК

 

На дні рум’янкового раю
сидить мурашка і не знає,
яке в нас небо неокрає,
бо молода іще й дурна.
Та ось просвітлена сусідка
на дивоглядну кличе квітку,
бо з тої квітки небо видко,
і Україну, що одна.
Мурашка вилізе і злізе…
І завтра теж, а небо – різне.
А от позавтра стане пізно,
бо вже рум’янок одцвіте...
Той рай ромашковий насниться
вночі мурасі. І сусідці.
Але уже ніколи – квітці.
Відквітнеш – небо вже не те.

© Тетяна Яровицина


Нравится

 Всего комментариев: 0