» Побачення наосліп
   - Поетові (українською)

» Читачі радять
» Нові твори

» Слідами Натхнення
   • Острівець довіри
   • ПОКИ Е РАЙДУГА
   • Співзвучність
   • Ніжність
   • 25-ті кадри
   • Про життя з усмішкою
   • Навмисне не утнеш
   • Діалог із дитинством

» Лікоть до ліктя
» Мої Вчителі




 







      © Тетяна Яровицина, 2011
              © Татьяна Яровицына, 2011      



 » Я...



 

Я – кандидат на зрілість. І на гниль.
Життя моє – сезонне. Аж занадто.
О, скільки світла лине звідусіль,
схиляючи всамітнення пізнати!..
Стрибають долу яблука в саду.
Наївне серце захвату шукає.
Либонь, по ньому спокій віднайду.
Та – соковита вічність до стрибка є!..
Найвища суть у яблучнім бутті –
явити користь, ніжну і вологу.
І, що не день, – солодшає тривога:
«Стрибну, а чи… щаститиме по тім
чекати добрих рук на самоті?
Чи, впавши, притулюся до гнилого?»

© Тетяна Яровицина


Нравится

 Всего комментариев: 0