» Побачення наосліп
   - Сытый и верный

» Читачі радять
» Нові твори

» Слідами Натхнення
   • Острівець довіри
   • ПОКИ Е РАЙДУГА
   • Співзвучність
   • Ніжність
   • 25-ті кадри
   • Про життя з усмішкою
   • Навмисне не утнеш
   • Діалог із дитинством

» Лікоть до ліктя
» Мої Вчителі




 







      © Тетяна Яровицина, 2011
              © Татьяна Яровицына, 2011      



 » Без царя


 

Непереливки, брате, народу…
Зле йому… Допекло.
Жили поруч бандерівці зроду.
А війни –  не було.
І ніколи не був він жорстоким –
ясноокий народ!
А сьогодні – окинь тільки оком –
всюди звірства заброд.
Як завжди, ми запізно дізнались:
нам дає доля шанс!
Та що нині – любов чи ненависть –
порятує всіх нас?
Бути гідними Матері дітьми
чи достане снаги?..
Проминають всі війни на світі.
I усі вороги
в інший світ відлетять неодмінно!
Буде вільна повік
невпокорена моя Україна.
Без царя в голові.


Нравится


Сашко    (18.06.2014 19:13)
Надія, як струна, коливається врізнобіч. Що нас порятує? Чекаємо порятунку від окупантів, а він у іншому. Скажи, чому лихі вороги потраплять у кращий світ? Який кращий? У гірший, Сонечко, у гірший.
Ответ:
виправилася. в інший

 Всего комментариев: 1