» Побачення наосліп
   - Из прошлого родной мой человек...

» Читачі радять
» Нові твори

» Слідами Натхнення
   • ОСТРIВЕЦЬ ДОВIРИ
   • Поки є райдуга
   • Співзвучність
   • Ніжність
   • 25-ті кадри
   • Про життя з усмішкою
   • Навмисне не утнеш
   • Діалог із дитинством

» Лікоть до ліктя
» Мої Вчителі




 







      © Тетяна Яровицина, 2011
              © Татьяна Яровицына, 2011      



 » Забуваймо?!. (українською)



Хто в життi пережив голод –
той не викине анi крихти.
Той не вилучить анi митi
iз розореного життя.

Крає тишу слабкий голос:
"Хай всi будуть завжди ситi!
I не знають страшних кiгтiв
цих голодних лихих нестям!"

Крихти долі летять тихо.
Ми забути себе готовi.
У предивний якийсь спосiб
в черговий геноцид йдемо.

Та, здається, – у тiм лихо,
що годована в нас Совiсть.
На два горла жере й досi...
Забуваймо голодомор?!.

© Тетяна Яровицина

Нравится


Ігор Рубцов    (22.11.2013 15:03)
Я ж кажу тобі, якщо мене завести, я дуже злий. От після прочитання вже у голові засіла думка, породивши такі рядки:

Слухайте! Цирк на дроті!
Декому дах знесло.
Кажуть червонороті:
«Голоду не було!»

«Сім’ї не вимирали!» -
Сивий комсорг кричить.
Брешуть! Брешуть зухвало
Ленінці-брехачі.

Годі тобі, істото,
Марні слова плести.
Он, на пожовклім фото
Вмерлих сухі пласти.

Зникло багатолюддя
Не від війни й чуми.
Десь забарились судді…
А судді
Хіба ж не ми?

Завершене воно чи ні, не знаю. Може ще допишу
Ответ:
Уф. Вважатиму, що завела ))


Ігор Рубцов    (22.11.2013 11:41)
Ти питаєш, чи доречна іронія у такій темі? Якби я взявся писати, то розігнався би по повній. А тут навіть і не іронія. Так що все нормально.
Ответ:
Дякую. Добре, коли є з ким порадитись!

 Всего комментариев: 2