» Побачення наосліп
   - Что б такого забрать у мужчины?

» Читачі радять
» Нові твори

» Слідами Натхнення
   • ОСТРIВЕЦЬ ДОВIРИ
   • Поки є райдуга
   • Співзвучність
   • Ніжність
   • 25-ті кадри
   • Про життя з усмішкою
   • Навмисне не утнеш
   • Діалог із дитинством

» Лікоть до ліктя
» Мої Вчителі




 







      © Тетяна Яровицина, 2011
              © Татьяна Яровицына, 2011      



 » Людям про дельфінів (українською)


На берег викинуло дельфіна...
Маленький зовсім, йому б ще жити...
Ніхто не скаже, чия провина...
Ніхто не знає, що тут робити...

...Он батько кличе і кличе мати –
шукають в морі свою дитину,
понад водою здіймають спини,
а черевце у малого – шмаття...

Брунатність крові відносять хвилі
назустріч тій відчайдушній парі...
Клекоче натовп:
– Це – божевілля...
А нам сьогодні... у дельфінарій!

– ...Та це ж – той «скутер»! Гвинтом... Одразу...
Не роздивитися, чий... даремно!

І тут зненацька всі чують фразу:
– ...Перед обідом! Як неприємно!

© Татьяна Яровицына


Источник изображения здесь:
http://cs308921.userapi.com/v308921489/3c4f/gaqnIrlBNTo.jpg


Нравится


Дмитро Олісневич: http://vk.com/wall-30720606_1677    (24.09.2012 11:39)
Поет має відображати ситуацію сьогодення і він це зробив. Дякую за вірш

 Всего комментариев: 1