» Побачення наосліп
   - Сытый и верный

» Читачі радять
» Нові твори

» Слідами Натхнення
   • ОСТРIВЕЦЬ ДОВIРИ
   • Поки є райдуга
   • Співзвучність
   • Ніжність
   • 25-ті кадри
   • Про життя з усмішкою
   • Навмисне не утнеш
   • Діалог із дитинством

» Лікоть до ліктя
» Мої Вчителі




 







      © Тетяна Яровицина, 2011
              © Татьяна Яровицына, 2011      



 » ГЛЯНЕЦЬ - ДИВНІ ПАРАЛЕЛІ

              

               І

По риночку помалу йде
старенький дядечко
та все припрошує людей:
– Купуйте яблучка!
Смачнющі, ба не золоті.
Із саду власного!
(Чи в око впали вам оті,
що сяють глянсово?!
На них же й мушка не сіда –
то харч від ворога!)
…Дешевше, хочете, продам,
коли задорого?!

…На руки дивитесь мої?
Авжеж! ...З народу я.
Куштуйте яблучка! Свої –
не перепродую!
(Не підіймається рука.)
Купуйте! Дешево!
Ген, спекулянт сичить-гука:
„Какого лєшего?!”  
Беріть собі і дітворі –
нічим не кроплені! 
Найкращий сорт, що на порі!
…Чи вам пороблено?

          

            ІІ


Скажу: колись була і я,
як цей-от дядечко.
Забула прізвище-ім’я
та ще й по-батечку,
з відлунням диким у душі
біди народної
несла назад свої вірші
з книгарні модної.
«Хороша книжка. Узяли б,
та це ж... поезія!
Не хоче люд… дивитись вглиб.»

...Йшла геть по лезу я.

Гламурний час уподобань
оцих велúких днів!
Роздолля - тисячам видань
духовних викиднів…
Як мій герой, гидую цим
засиллям глянсовим.
Не місце в нім розмаю рим.
І з того часу я
йду від душі і до душі –
не шляхом мощеним:
– Візьміть вірші, товариші!
З душею зрощені…

© Татьяна Яровицына

 

Источник изображения здесь: http://www.interface.ru/iarticle/img/26125_36189557.jpg

 


Нравится


Мирослав    (15.09.2012 00:24)
усі ваші вірші просто скарб якийсь!!
хоча і сам пишу, але просто закохався у всю вашу поезію! спасибі велике!!!
Ответ:
Мирославе, вітаю Вас на проспекті. Почувайтеся як вдома!
Дуже вдячна за високу оцінку. Хочеться справді їй відповідати...

 Всего комментариев: 1