» Побачення наосліп
   - Поетове щастя

» Читачі радять
» Нові твори

» Слідами Натхнення
   • Острівець довіри
   • Поки є райдуга
   • Співзвучність
   • Ніжність
   • 25-ті кадри
   • Про життя з усмішкою
   • НАВМИСНЕ НЕ УТНЕШ
   • Діалог із дитинством

» Лікоть до ліктя
» Мої Вчителі




 







      © Тетяна Яровицина, 2011
              © Татьяна Яровицына, 2011      



 » Від такого й чую! (українською)


Посміхається сім'я,
вся, причім, одразу:
третій тиждень граю я
в іграшкову касу!

Щось купую-продаю, 
гроші в банк вкладаю.
Трохи рідним віддаю, 
бо без ліку маю.
Все у мене до ладу:
я до успіху іду!

Де навчилася тому?
Та, мабуть, у тата.
Мамі (чула я плітки)
стільки не зібрати!
Правда, з мене мій дідусь
іноді глузує:

– Ач, які пішли дітки! 
Що маля, то вже банкір!

Я (ображено) йому: 
– Від такого й чую!



_____________________________________

Источник изображения здесь:
http://proigrushku.ru/wp-content/uploads/2011/02/children-money.jpg



Нравится

 Всего комментариев: 0