» Побачення наосліп
   - Ноги

» Читачі радять
» Нові твори

» Слідами Натхнення
   • Острівець довіри
   • Поки є райдуга
   • Співзвучність
   • Ніжність
   • 25-ТI КАДРИ
   • Про життя з усмішкою
   • Навмисне не утнеш
   • Діалог із дитинством

» Лікоть до ліктя
» Мої Вчителі




 







      © Тетяна Яровицина, 2011
              © Татьяна Яровицына, 2011      



 » На параді вишиванок (або Дещо про суча-сний патріотизм)

 

На параді вишиванок вперше я.
Всі в сорочечки убрані, мов сім’я!
Україночок вродливих й козаків
попри спеку розглядаю залюбки…

Хтось закинув зачарованій мені:

– Чом це ти не у народному вбранні?
– Я не маю вишиванки...
– То позич!
– Заслужити її треба, от в чім річ!..
Просто вдіти вишиванку – то пусте…
Хай ділами вона в серці проросте –
не фабрична, не китайська й поготів! –
чорноземно-калинова, від майстрів...
– Ой, змарніє твоя врода, доки ти 
будеш "гідна" вишиванку одягти!
– А допоки моє серце замале.
– Та розслабся ти! Звичайне дефіле...
– Ну… Зі святом. дуже вдалого Вам дня!

...І наставник мій окрилено злиняв.

Далі – більше. Вишиванщина ще та!
(Плач, сорочечко матусина, свята…)
Вишиванко! Хоч яка ти дорога,
хто до чого тебе, бідну, одяга:
до спідниць, до шароварів... Марю, ні?!. –  
до спортивних "адидасiвських" штанів!!!
I до шортиків нівроку... Ніц казать, –
ген зади з-під вишиванок майорять!

Бачу щось, а як назвати – не збагну...
 
Хтось на... сучку вишиванку одягнув.
Ой як прикро стало совісній мені!..
... С у ч к а  заслужила, я – ще ні.

 


Нравится


Анна    (02.02.2013 15:00)
Стихотворение прям "не в бровь, а в глаз!" Просто бомба! Я сейчас так рассмеялась, до слёз:)
Ответ:
Ответ: Как ни странно, рада твоим слезам! ))


Вячеслав    (31.01.2013 20:38)
Цей вірш - справжня поетична вишиванка від Майстра! Браво!
Ответ:
Щиро дякую, пане В'ячеславе, на добрім слові... Може, колись доросту до сьогоднішнього Вашого коментаря! ))

 Всего комментариев: 2