» Побачення наосліп
   - ВІДЧУЙ УСЕ!..

» Читачі радять
» Нові твори

» Слідами Натхнення
   • Острівець довіри
   • Поки є райдуга
   • Співзвучність
   • Ніжність
   • 25-ТI КАДРИ
   • Про життя з усмішкою
   • Навмисне не утнеш
   • Діалог із дитинством

» Лікоть до ліктя
» Мої Вчителі




 







      © Тетяна Яровицина, 2011
              © Татьяна Яровицына, 2011      



 » Фабрика "ЛЮДЯНІСТЬ"

 

Я вже не вперше у черзі стою зачаровано...
Серцем тривожним розчулено думаю про
те, що на сході життя і надії зруйновано...
В Києві – черги, щоб просто зробити добро.

Як не приїдеш – гуде мирним вуликом Фролівська.
Видно з облич: спільне горе. Киянам болить.
Тягнуть торби чи везуть – вивантажують долі скарб...
Речі ковтає приймальне віконечко вмить...

Так народилася київська фабрика "Людяність".
Київ над нею небесне шатро розпростер,
бо сірником спалахнули на сході і лють, і злість
так, що палає знедолений край дотепер...

Двійко матусь розжилися великими торбами
надібка – й плачуть, згадавши півмертвий Донбас.
Чую, шепочуться: "Ми їх вважали недобрими.
А… з'ясувалось... вони... не ненавидять нас!"

© Тетяна Яровицина


Нравится

 Всего комментариев: 0