» Побачення наосліп
   - Із лікарем побув (українською)

» Читачі радять
» НОВI ТВОРИ

» Слідами Натхнення
   • Острівець довіри
   • Поки є райдуга
   • Співзвучність
   • Ніжність
   • 25-ті кадри
   • Про життя з усмішкою
   • Навмисне не утнеш
   • Діалог із дитинством

» Лікоть до ліктя
» Мої Вчителі




 







      © Тетяна Яровицина, 2011
              © Татьяна Яровицына, 2011      



 » НАРОД

 

Триває урок історії.
Ми більше уже не списуємо.
Ми більше уже не віримо
сусідам з окільних парт.
Брехнею заброд натомлені,
ми стали до знань ревнішими.
Важливу контрольну пишемо,
стараючись не на жарт.

Триває урок історії
і рідного слова нашого.
Ми більше уже не списуємо,
бо нам-таки допекло.
Здригаються території,
що тихо раділи фальшу, а
ми стали на крок вільнішими.
На віру. На біль. На кров.

Сльозами, піснями, віршами
і юшкою серця пишемо.
Ми більше уже не хворі, і
попереду пласт - ого!
Побачивши очі істини,
ми більше уже не списуємо.
Скінчився урок історії.
Історії н е с в о г о.


Нравится

 Всего комментариев: 0