» Побачення наосліп
   - ВИБІР (українською)

» Читачі радять
» НОВI ТВОРИ

» Слідами Натхнення
   • Острівець довіри
   • Поки є райдуга
   • Співзвучність
   • Ніжність
   • 25-ті кадри
   • Про життя з усмішкою
   • Навмисне не утнеш
   • Діалог із дитинством

» Лікоть до ліктя
» Мої Вчителі




 







      © Тетяна Яровицина, 2011
              © Татьяна Яровицына, 2011      



 » НА ВІЙНІ, ЯКОЇ "НЕ БУЛО"...

 

…Внучку мій! Дідуньо твій Павло
у бою із кривдою загинув,
стоячи за неньку Україну
на війні... якої «не було».
Бабу при надії полишив –
батько твій Павло на нього схожий –
тá, йдучи з малям у світ ворожий,
доста надивилась чорних жнив!..

Вилюднів синок – Афганістан…
Чи ж могла селянка-мати знати,
де він є і як зарятувати
в час, коли, знеможений від ран,
син молився на її тепло?!..
Змовчала історія-фальшивка –
твій татуньо ледь ся не лишив там,
на війні, якої «не було».

Соколе!.. Й на вашій «невійні»
нівечаться долі непочаті.
Душі, призвичаївшись втрачати,
губляться: настане, а чи ні
час, коли впаде потворне тло
хижої брудної напівправди? –
щоб ніколи дітям не вмирати
на війні, якої «не було».

© Тетяна Яровицина


Нравится

 Всего комментариев: 0