» Побачення наосліп
   - Сталінська премія

» Читачі радять
» Нові твори

» Слідами Натхнення
   • Острівець довіри
   • Поки є райдуга
   • Співзвучність
   • Ніжність
   • 25-ті кадри
   • Про життя з усмішкою
   • Навмисне не утнеш
   • Діалог із дитинством

» ЛIКОТЬ ДО ЛIКТЯ
» Мої Вчителі




 







      © Тетяна Яровицина, 2011
              © Татьяна Яровицына, 2011      



 » ГАЛИНА МАЙОРОВА "Ти поклич мене тільки..."

Справжню перлину Сумщини - творчість неповторної ліричної поетеси Галини Майорової - я щиро полюбила з найперших віршів. Підживлює це моє захоплення ще й той факт, що вона - мати моєї доброї подруги. Та не в тім річ. Коли тягне час від часу перечитувати книжку автора - це і є найвища оцінка. А книжка "Світлиця" - саме така книга.





Ти поклич мене тільки -
я приїду, прийду, прилечу...
Буду близько настільки,
що відчуєш, про що я мовчу.

Погукай тихо-тихо -
я відчую, впізнаю, ввійду...
І нема того лиха,
що від тебе я не відведу.

У думках ледь згадаєш -
і в той час, у ту лагідну мить
твоє серце пізнає,
як моє від розлуки горить.


                          © Галина Майорова


Інші твори автора тут: http://www.stihi.ru/avtor/gmayorova




Нравится


Ігор Рубцов    (29.10.2013 08:53)
Танечко, я знаю, що ти можеш це зробити і прошу - зроби! Я почитав афганський цикл пані Галини, він цікавий для мене. І там, серед віршів, є такий:

А.И.Столбину,
поэту, погибшему в Афгане.

В голубых безбрежных небесах
Аистом парил под облаками.
И рвалась безудержно душа
В дом, где ждут его отец и мама.

Здесь когда-то бегал босиком,
Под гитару пел с друзьями песни.
С каждою тропинкой был знаком…
Знал, что края в мире нет чудесней.

Здесь влюбился с головой в неё.
Мама говорила – слишком рано…
… А теперь над домом вороньё –
Аист не вернулся из Афгана…

Мабуть, мова іде про нашого побратима - Олександра Івановича Стовбу. Саме його ми називаємо - Аїст, за ініціалами і ще ліричне наповнення віршів. Підкажи. Треба виправити помилкове написання прізвища. А книга Стовби у мене є вдома.

 Всего комментариев: 1