ТРАВЕНЬ 2017. НАРЕШТІ  "ТЕНДІТНА СИЛА"  ПІШЛА В ЛЮДИ


Щастя - це коли ти... думаєш-думаєш-думаєш, працюєш-працюєш-працюєш... потім, забувши про це, те і інше, бігаєш-бігаєш-бігаєш... А потім тобі, очманілій у тому хаосі, телефонує найкраща подруга (й перша помічниця) і дитинно видзвонює в слухавку: "Я тебе вітаю! Твоя книжка продається на Книжковому Арсеналі! Я так рада за тебе! Собі я вже придбала! Підпишеш?"

................................................ а автор про це, даруйте, поки ні слухом, ні духом))). Дарма, що на укладання цього "дива" пішло 2 роки життя, які мали зовсім іншу глибину часу.

Дякую, Анно Семенова, Інно Ковальчук, Ларисо Пугачук, Наталіє Патоло, Галино Яблонська, Михайле Орлюк, Ліліє Батюк-Нечипоренко, Олесю Кривопишо, Володимире Патоло, В’ячеславе Купрієнко, Ігоре Рубцов, а також всім-всім, хто допомагав викохувати мою "ТЕНДІТНУ СИЛУ"!!!


Але найбільше я вдячна усім тим, хто сміливо творить новітню історію України. Сподіваюся, моя книжка прислужиться рідній землі, адже вона про нас із вами.
Все почалося з часів Майдану. Ні... Значно раніше - з історії поневірянь моєї родини за часів СРСР. З Майдану почалося переосмислення. Ні, таки ще  трохи раніше...
 
Щиро дякую прекрасній художниці Нелі Улянич-Пінчук (м. Сьюдад-Реаль) за подарований мені і переданий із сонячної Іспанії портрет, який сам просився до обкладинки і нівелював усі альтернативні варіанти оформлення книги!!!





Дов
іку дякуватиму пану Осипу Зінкевичу, очільнику Українського незалежного видавництва "Смолоскип", який, мешкаючи далеко за межами своєї Батьківщини, робив для неї невимовно багато! Тоді як безліч українських видавництв віддають перевагу комерційній складовій та випуску бестселерів, "Смолоскип" вперто продовжує зберігати для нащадків багатющу інтелектуальну спадщину українського народу! В цьому йому допомагають колеги по видавництву, яким теж мої уклін і шана, - зокрема Наталії Патолі, завдяки якій я мала щастя доторкнутися до цієї величної постаті. Я пережила відхід пана Осипа, на рівні чуттів рідної людини... Щойно дізналася сумну новину, поїхала до Видавництва, лишила слова вдячності у Книзі Пам’яті, поставила квіти коло портрета, накупила "непростих смолоскипівських" книжок і з важкою ношею і мокрими очима рушила додому...

...І як тепер - і Вам без України, і Їй без Вас???
Бува, хоч зрідка вісточка долине чи гідний шанс...
З Долонь книжки - нестримні пташенята - злітали ввись...
Хотілось просто вдячно обійняти колись...
Бо серед них й моя "Тендітна Сила". Бо Ви
розгледіли її й благословили
наприкінці життєвої глави.


Гадаю, нині, майже через 2 роки по отриманні благословіння буде коректним оприлюднити відгук пана Осипа про знайомство з первинним рукописом "ТС". Раніше якось не наважувалася, а тепер, на знак пам’яті і вдячності, роблю. Шкода буде, як загубиться у нетрях поштової скриньки.

"Вірші Т. Яровициної читав з великою цікавістю і задоволенням. Вони інші й цікавіші, як вірші багатьох теперішніх молодих. Ми їх видамо, але щойно десь восени. Не надсилаю їх ані Ростиславу ані Ксьондзик. Вони дуже зайняті. Візьмемось до них щойно після Львівського форуму, якщо авторка захоче так довго чекати. Здоровіть і вітайте її від мене. На все добре, О. Зінкевич"

Цей лист знайшов мене через Наталю Патолу. Наталочко! Ти з’явилася у моєму житті зовсім негадано, але зробила для мене невимовно багато! Дякую тобі за шляхетність, терплячість і професіоналізм! Не кожному авторові випадає щастя бути огорненим такою турботою за його творчу долю!

Тепер слово тим, хто допомагав організовувати презентації, був серед глядачів, або й просто читав книжку...


Бібліотека Імені Реріха:
"Перша презентація, за уже доброю традицією, - у нас, у Бібліотеці Реріха. "Тендітна сила" тендітної Тетяни Яровициної - лірика болю й надії, поезія, яка і пишеться, й читається серцем... Пишаємось і безмежно дякуємо!!! Поетично-мистецьке коло з друзів, однодумців та прихильників творчості Тетяни Яровициної змусило ще раз замислитися нас всіх над своєю громадянською позицією в цей нелегкий історичний час для України. Такі вірші мають бути в шкільній програмі тому, що вчать на Українця!" (Svetlana Chernova, м. Київ)



"...Власне, Таня живе, як і пише. Це тендітна і дуже скромна жінка, але її
сили духу та характеру вистачає і на сім’ю, і на роботу, а також на те, щоб згуртувати навколо себе цілу плеяду яскравих митців сучасної української поезії й музики, а ще на волонтерську діяльність і на дуже багато інших речей. Під час презентації в залі не було вільного місця. Зібралися друзі, близькі автора, однодумці та поціновувачі літератури, ветерани і батьки військовослужбовців, які зараз захищають Україну в зоні АТО. Були серед присутніх і прикордонники. Бойовий офіцер, волонтер, автор і виконавець пісень В’ячеслав Купрієнко, який уже третій рік постійно дає концерти  на  передовій, виконав декілька пісень на вірші Тетяни. Ці твори уже давно підтримують хлопців в окопах та на позиціях, а тепер вони увіковічнені ще й у книзі."
(Володимир Патола, "Прикордонник України" від 16.06.2017)


"Яка  сила  у  віршованих  роздумів  тендітної  жінки? Така, як назва книжки. Я майже
погоджуюся, та тільки увага, прикута до процесу створення збірки, до її видання, вже була фактом, що цьому суперечив. Також і вщерть заповнена зала бібліотеки імені Реріха у Солом'янському районі столиці - результат сили тяжіння до слова від Тетяни Яровициної. З різних куточків міста, і не тільки з Київа, підтягнулися шанувальники. Разом із нами, слухачами, відсвяткували народження книжки Народна артистка України Галина Гілярівна Яблонська; автор-виконавець В'ячеслав Купрієнко - безпосередній учасник понад двохсот концертів на передовій; володарка чарівного і потужнього голосу Юлія Вітранюк; самобутній і відомий багатьом декламатор Михайло Андрійович Орлюк; його молодий послідовник, талановитий і обдарований талантом читати вірші школяр Микита Чуканов; захисник-прикордонник і поет Володимир Патола. Ледве помістилися Таніни друзі і я помічаю, що з часом їх стає більше, адже її поезії варті уваги, як я й попереджав у поширеннях анонсу заходу.





Що ж? Хто знайшов час, той і збагатився тендітною, але непереможною силою, здатною наповнити міццю небайдужу до життя нації людину. Перебравши ліміт часу, гості не відчули неприязні з боку гостинних співробітників бібліотеки і таки здійснили товариське чаювання з надією бути запрошеними ще не раз і не два. На згадку - кілька пам'ятних світлин і хай кортить тим, хто мав час, та полінувався прийти."
(Ігор Рубцов, м. Київ)


"Поетичне поле «Україна». 11 червня 2017 року в бібліотеці ім. М. Реріха відбулася презентація поетичної збірки «Тендітна сила» Тетяни Яровициної.

Щоправда, ця подія зовсім не в’яжеться зі словом «презентація», бо від нього трохи відгонить шоу та гламуром. А всього цього не було – взагалі. А що ж було? Було приємне, зворушливе знайомство з тихою, сильною поетичною стихією, якій із радістю підкоряєшся. Яровицинська стихія – це не романтичний, безхмарний політ десь там, за обрієм. Це впевнений поступ босими ногами по землі – по своїй українській землі – саме зараз, саме тут. Це підручник навчання на українця (тут Тетяна усміхнеться). Ну добре, хай не підручник – ліхтарик. Хоча сама вона буквально каже: «Навчаюсь на українку», і своєю «Тендітною силою» світить нам відкритим серцем та відкритими долонями пропонує – беріть, люди!

Будь-яке поле – електричне, ромашкове чи поетичне – працює за єдиними законами буття. Воно виникає там, де є певна кількість вільних електронів, ромашок, або людей з живими серцями. Звісно, ще потрібен генератор простору, ім’я йому Поет. Людство збилося з ніг в пошуках сенсу поезії, а його, на мою думку, немає. От навіщо ромашковому полю сенс? Електричному полю взагалі байдуже. Отже сенсу немає, але є магія! Магія поетичного поля гартує дух воїна, тримає материнський біль, дарує дітлахам надію, окриляє закоханих. Поетичне поле є не видимим і майже не чутним, бо голос поезії – тихий, але воно випромінює оті людські закони, на яких побудований Всесвіт людства.

Вчора ми були під приємною владою Всесвіту, який створила Тетянина Тендітна сила (саме так – без лапок!) Цікаво, що її Всесвіт – це не тільки власна поезія, а й вірші класиків та друзів. Вражає щедрість, яку випромінює Тетяна, на противагу усім егоїстичним хворобам, на які хворіють чи не всі творці. Мабуть, тому в бібліотеці була затишна, домашня атмосфера, яка буває на кухні у гостинної господині, що пригощає своїм, тільки-но з печі – пирогом. Начинка у пирога – біль, сум, віра, любов, усмішка, сльози, іронія, надія… одним словом – Україна. Всім того пирога вистачило – ще й понесли по шматочку з собою поділитися з ближніми." (В’ячеслав Купрієнко, м. Київ)


*   *   *

Ти нас, Таню, піддурила.
Ти нас, Таню, підвела.
Прорекла: "Тендітна Сила"
Ти ж бо зовсім не така!
Ти як пломінь, ти як криця,
Ти як діючий вулкан!
Знаєш, люба, не годиться
так дурити хуторян!

Ми ж розслабились в надії
покупатись в сантиментах,
і полинути у мрії
на укрАїнський манер
тільки тут такі моменти,
хоч хапайсь за револьвер
і на ворога в атаку!
Але ж не готові ми ще
відірвати свою спину
та іти на бойовище,
там, де кров, де кулі свищуть...

Мабуть, Таню, так і треба,
щоби сплячих розбудити -
вибухай вулканом в небо!
Може, назву лиш змінити?

(Галина Яблонська, м. Київ)

"Танечко, тебе слухати одне задоволення, як і читати. На вихідні була з книгою - тепер думаю - звідки у тебе й справді така сила. Вона ж в кожному слові Поета - щирого, справжнього, самовідданого. Дякую!!! Я й правда під враженням! Тут і говорити нічого не треба - хай народжуються нові твори і хай буде у них багато-багато читачів! Спеченого тобою пирога не спробувала - треба повторити)))" (Тетяна Череп-Пероганич, м. Київ)

"Вітаю всіх із такою подією. Поезія Тетянки навіть і не поезія. То - сум, біль, плач, глибоке переконання і віра в перемогу. То душа Українки, якій болить за свою країну. Поезія автора - це те, що буде бентежити не одну душу, це те, що буде жити довго, це те, до чого варто повертатися та нести у світ. Щасти Вам, друзі." (Ірина Небеленчук, м. Кропивницький)



"День почався з радісної події! Щойно отримав свій примірничок "Тендітної сили", автором якої є шанована мною дуже Тетянка Яровицина! Що можу додати? Ледве відкрив збірочку, як опинився десь на 15-16 сторінці... навіть не помітив, як прочитав їх! Як би не відволікли, то був би значно далі! Дякую щиро Тані за турботу і її тендітно-сильну творчість, за енергію, за небайдужість, за надлюдську працездатність і за щире серце УКРАЇНКИ!" (Віталій Савчук, смт Новгородка, Кіровоградщина)

"Читаю "Тендітну Силу" і шаленію!" (Марина Захарчук, с. Плужне, Ізяславський р-н,
Хмельниччина)

"Пишаємось особистим знайомством і можливістю спілкування та співпраці з талановитою, неординарною поетесою України. Щиро дякуємо за нову книгу, приймаємо її з радістю та з насолодою поринаємо у світ Вашої яскравої особистості. Зичимо міцного здоров'я, нових поетичних вершин. Творчого Вам неспокою, жіночого щастя, Божий оберіг і Боже благословіння нехай буде з Вами."
З повагою колектив Плужненського ПАЛ.

"Судьба познакомила нас при весьма не лучших обстоятельствах. В больнице. Но мы оказались внутренне близки, идейно одинаково направлены и поддержали друг друга в тот непростой момент. О чем только не рассуждали ночами в палате! Человек оказался безгранично добрый, неравнодушный во всем! И вот в воскресенье этот талантливейший автор Тетяна Яровицина пригласила меня на презентацию книги своих поэзий. Они невероятны, тут ничего не скажешь - читать надо! Приятно оказаться гостем на таком празднике"
(Alena Trubenkova, м.Київ)

"Прочитала "Тендітну силу", Тетяни Яровициної. Деякі вірші зупиняли погляд, так наче завмер дух - отак би не змогла - філігранна чуттєвість авторського бачення, світогляд через співпереживання, бажання захистити своїм своїм тендітним та незалежним словом." (Віта Гуцуляк, Київ)

"Читаю твою книжку, коли мені важко..." (Варвара, бібліотекарка, м.Київ)

ну й таке для контрасту:

"Тань, думаю, ты сама прекрасно знаешь, что гугл и иже с ним сейчас подтвердят в мове любое го..но, никто не знает, как правильно. Но есть еще чувство языка, его мелодичность. И этого у тебя нету. Твой укровыпендреж сгубил в тебе поэта и породил фанатика. Я все жду, жду хорошего стиха.. Как "у кого колокольно болит в груди" или "ребра жесткости", но увы... "Шестидесятники" от слова "шестидесятий" по счету. А то, что ты мне даешь сродни "штрикавкам" и "нацюцюрникам". Извини. Наверное, мне стоит отписаться и больше не ждать"
(Юлія, киянка)

А що, теж відгук! Головне - щирий, як я люблю! Єдине, що "
укровыпендреж" - не моя стихія. Любов до вітчизни або росте зсередини, або ні.

Та найнесподіванішим відгуком для мене виявилося сходження "Тендітної Сили" на Говерлу. Двічі!))) Дякую моїй щирій подрузі Олесі Кривопиші та її чудовій родині!


Щиро дякую за відгуки! До нових зустрічей! Не знаю, чи вийде, але планую їх різними.


Презентації, що відбулися:
 
1) 11.06.2017 в Бібліотеці ім. Миколи Реріха Солом’янського району (вул. Єреванська, 12)

2) 23.06.2017 в Музеї шістдесятництва (вул. О.Гончара, 33)

3)
17.08.2017 в Бібліотеці ім. Достоєвського (вул. Освіти, 14-а)

4) 21.11.2017 в Національній бібліотеці ім. Ярослава Мудрого (вул. Набережно-Хрещатицька, 1)


Детальніше дізнатися про книжку, а також замовити собі можна ТУТ:

До речі, адреса книгарні, де напевно є книга: м.Київ, Межигірська, 21 (книгарня видавництва "Смолоскип").








© Тетяна Яровицина, 2011